Псалом 77 текст: Українською, церковнославянском, русском

У псалтирі деякі пісні ґрунтуються на історичних фактах. Однією з них є псалом 77. Він входить до складу третьої книги псалмів. Текст його дуже довгий і включає 77 вірша, що мають історичний і повчальний характер. У них псалмоспівець розповідає про великі гріхи, в яких загруз єврейський народ, про невдоволення Господа цими гріхами, а також про великі милості, надані ізраїльтянам Богом (Псалтирь 77).

Псалом 77 українською текст молитви (переклад І. Огієнко)

У храмах використовують молитву церковнослов’янською мовою. Віруючий вдома може читати Псалом 77 українською:

Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,
нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів’я я висловлю!
Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,
того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!
Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,
щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.
І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.
І не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.
Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:
вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,
і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.
Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:
Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;
і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;
а пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.
Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.
Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,
і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.
І вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?
Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м’ясива народові Своєму?
Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,
бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.
А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,
і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:
Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!
Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,
і дощем на них м’ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,
і спустив його серед табору його, коло наметів його.
І їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!
Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,
а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців Ізраїлевих повалив…
Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,
і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.
Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,
і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.
І своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,
бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті…
Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,
і Він пам’ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!
Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!
І все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого Ізраїлевого,
вони не пам’ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,
як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,
і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили…
Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.
А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.
Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.
І Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.
Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.
Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.
І побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.
І повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.
І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.
І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.
І народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена Ізраїлеві оселив.
Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,
і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.
І жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.
Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь Ізраїлем,
і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога…
І віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:
його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,
його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.
Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,
і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!
Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,
а вибрав Собі плем’я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!
І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.
І вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,
від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спадок Свій,
і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!

Псалом 77 на церковнославянском с ударениями текст молитви (на старославянском)

При проведенні богослужінь усі молитви звучать старослов’янською (церковнослов’янською) мовою, що дозволяє донести благання віруючих до Господа:
Разума Асафу,

Внемли́те, лю́дие мои́, зако́ну моему́, приклони́те у́хо ва́ше во глаго́лы уст мои́х.
Отве́рзу в при́тчах уста́ моя́, провеща́ю гана́ния испе́рва.
Ели́ка слы́шахом и позна́хом я́, и отцы́ на́ши пове́даша нам:
не утаи́шася от чад их в род ин, возвеша́юще хвалы́ Госпо́дни и си́лы Его, и чудеса́ Его, я́же сотвори́.
И воздви́же свиде́ние во Иа́кове, и зако́н положи́ во Изра́или: ели́ка запове́да отце́м на́шим, сказа́ти я́ сыново́м свои́м,
я́ко да позна́ет род ин, сы́нове родя́щиися, и воста́нут и пове́дят я́ сыново́м свои́м:
да положа́т на Бо́га упова́ние свое́, и не забу́дут дел Бо́жиих, и за́поведи Его взы́щут.
Да не бу́дут я́коже отцы́ их, род стропти́в и преогорчева́яй, род и́же не испра́ви се́рдца своего́, и не уве́ри с Бо́гом ду́ха своего́.
Сы́нове Ефре́мли наляца́юще и стреля́юше лу́ки, возврати́шася в день бра́ни:
не сохрани́ша заве́та Бо́жия, и в зако́не Его не восхоте́ша ходи́ти.
И забы́ша благодея́ния Его, и чудеса́ Его, я́же показа́ им
пред отцы́ их, я́же сотвори́ чудеса́ в земли́ Еги́петстей: на по́ли Танео́се.
азве́рзе мо́ре, и проведе́ их, предста́ви во́ды я́ко мех.
И наста́ви я́ о́блаком во дни, и всю нощь просвеще́нием огня́.
Разве́рзе ка́мень в пусты́ни, и напои́ я́ я́ко в бе́здне мно́зе,
и изведе́ во́ду из ка́мене, и низведе́ я́ко ре́ки во́ды.
И приложи́ша еще́ согреша́ти Ему, преогорчи́ша Вы́шняго в безво́дней;
и искуси́ша Бо́га в сердца́х свои́х, воспроси́ти бра́шна душа́м свои́м.
И клевета́ша на Бо́га, и ре́ша: еда́ возмо́жет Бог угото́вати трапе́зу в пусты́ни?
Поне́же порази́ ка́мень, и потеко́ша во́ды, и пото́цы наводни́шася: еда́ и хлеб мо́жет да́ти, или́ угото́вати трапе́зу лю́дем Свои́м?
Сего́ ра́ди слы́ша Госпо́дь и презре́: и огнь возгоре́ся во Иа́кове, и гнев взы́де на Изра́иля,
я́ко не ве́роваша Бо́гови, ниже́ упова́ша на спасе́ние Его.
И запове́да облако́м свы́ше, и две́ри небесе́ отве́рзе,
и одожди́ им ма́нну я́сти, и хлеб небе́сный даде́ им.
Хлеб а́нгельский яде́ челове́к, бра́шно посла́ им до сы́тости.
Воздви́же юг с небесе́, и наведе́ си́лою Свое́ю ли́ва,
и одожди́ на ня я́ко прах пло́ти, и я́ко песо́к морски́й пти́цы перна́ты.
И нападо́ша посреде́ ста́на их, о́крест жили́щ их.
И ядо́ша и насы́тишася зело́, и жела́ние их принесе́ им.
Не лиши́шася от жела́ния своего́: еще́ бра́шну су́щу во усте́х их:
и гнев Бо́жий взы́де на ня, и уби́ мно́жайшая их, и избра́нным Изра́илевым запя́т.
Во всех сих согреши́ша еще́, и не ве́роваша чудесе́м Его.
И исчезо́ша в суете́ дни́е их, и ле́та их со тща́нием.
Егда́ убива́ше я́, тогда́ взыска́ху Его, и обраща́хуся, и у́треневаху к Бо́гу:
и помяну́ша, я́ко Бог Помо́щник им есть, и Бог Вы́шний Изба́витель им есть.
И возлюби́ша Его усты́ свои́ми, и язы́ком свои́м солга́ша Ему:
се́рдце же их не бе пра́во с Ним, ниже́ уве́ришася в заве́те Его.
То́йже есть щедр, и очи́стит грехи́ их, и не растли́т, и умно́жит отврати́ти я́рость Свою́, и не разжже́т всего́ гне́ва Своего.
И помяну́, я́ко плоть суть, дух ходя́й и не обраща́яйся.
Колькра́ты преогорчи́ша Его в пусты́ни, прогне́ваша Его в земли́ безво́дней?
И обрати́шася, и искуси́ша Бо́га, и Свята́го Изра́илева раздражи́ша,
и не помяну́ша руки́ Его в день, во́ньже изба́ви я́ из руки́ оскорбля́юшаго,
я́коже положи́ во Еги́пте зна́мения Своя́, и чудеса́ Своя́ на по́ли Танео́се,
и преложи́ в кровь ре́ки их, и исто́чники их, я́ко да не пию́т.
Посла́ на ня пе́сия му́хи и поядо́ша я́: и жа́бы, и растли́ я́.
И даде́ рже плоды́ их, и труды́ их пруго́м.
Уби́ гра́дом виногра́ды их, и черни́чие их сла́ною,
и предаде́ гра́ду скоты́ их, и име́ние их огню́.
Посла́ на ня гнев я́рости Своея́, я́рость и гнев и скорбь, посла́ние а́нгелы лю́тыми.
Путесотвори́ стезю́ гне́ву Своему́, и не пощаде́ от сме́рти душ их: и скоты́ их в сме́рти заключи́,
и порази́ вся́кое перворо́дное в земли́ Еги́петстей, нача́ток вся́каго труда́ их в селе́ниих Ха́мовых.
И воздви́же я́ко о́вцы лю́ди Своя́, и возведе́ я́ я́ко ста́до в пусты́ни,
и наста́ви я́ на упова́ние, и не убоя́шася, и враги́ их покры́ мо́ре.
И введе́ я́ в го́ру святы́ни Своея́, го́ру сию́, ю́же стяжа́ десни́ца Его.
И изгна́ от лица́ их язы́ки, и по жре́бию даде́ им [зе́млю] у́жем жребодая́ния, и всели́ в селе́ниих их коле́на Изра́илева.
И искуси́ша и преогорчи́ша Бо́га Вы́шняго, и свиде́ний Его не сохрани́ша,
и отврати́шася, и отверго́шася, я́коже и отцы́ их, преврати́шася в лук развраще́н,
и прогне́ваша Его в хо́лмех свои́х и во истука́нных свои́х раздражи́ша Его.
Слы́ша Бог и презре́, и уничижи́ зело́ Изра́иля,
и отри́ну ски́нию Сило́мскую, селе́ние, е́же всели́ся в челове́цех.
И предаде́ в плен кре́пость их, и добро́ту их в ру́ки враго́в,
и затвори́ во ору́жии лю́ди Своя, и достоя́ние Свое презре́.
Ю́ношы их пояде́ огнь, и де́вы их не осе́тованы бы́ша;
свяще́нницы их мече́м падо́ша, и вдови́цы их не опла́каны бу́дут.
И воста́ я́ко спя́ Госпо́дь, я́ко си́лен и шу́мен от вина́,
и порази́ враги́ Своя вспять, поноше́ние ве́чное даде́ им.
И отри́ну селе́ние Ио́сифово, и коле́но Ефре́мово не избра́,
и избра́ коле́но Иу́дово, го́ру Сио́ню, ю́же возлюби́,
и созда́ я́ко единоро́га святи́лище Свое, на земли́ основа́ и́ в век.
И избра́ Дави́да раба́ Своего́, и восприя́т его от стад о́вчих.
От дои́лиц поя́т его пасти́ Иа́кова раба́ Своего́ и Изра́иля достоя́ние Свое.
И упасе́ я́ в незло́бии се́рдца своего́, и в ра́зумех руку́ свое́ю наста́вил я́ есть

Псалом 77 текст на русском языке читать

Молитва частіше зачитується церковнослов’янською мовою. Віруючі вдома читають псалом 77 на русском языке, для зручності читання та кращого розуміння:
В научение. Асафа.

Внимай, народ мой, закону моему, приклоните ухо ваше к словам уст моих.
Открою уста мои в притче и произнесу гадания из древности.
Что слышали мы и узнали, и отцы наши рассказали нам,
не скроем от детей их, возвещая роду грядущему славу Господа, и силу Его, и чудеса Его, которые Он сотворил.
Он постановил устав в Иакове и положил закон в Израиле, который заповедал отцам нашим возвещать детям их,
чтобы знал грядущий род, дети, которые родятся, и чтобы они в свое время возвещали своим детям, —
возлагать надежду свою на Бога и не забывать дел Божиих, и хранить заповеди Его.
и не быть подобными отцам их, роду упорному и мятежному, неустроенному сердцем и неверному Богу духом своим.
Сыны Ефремовы, вооруженные, стреляющие из луков, обратились назад в день брани:
они не сохранили завета Божия и отреклись ходить в законе Его;
забыли дела Его и чудеса, которые Он явил им.
Он пред глазами отцов их сотворил чудеса в земле Египетской, на поле Цоан:
разделил море, и провел их чрез него, и поставил воды стеною;
и днем вел их облаком, а во всю ночь светом огня;
рассек камень в пустыне и напоил их, как из великой бездны;
из скалы извел потоки, и воды потекли, как реки.
Но они продолжали грешить пред Ним и раздражать Всевышнего в пустыне:
искушали Бога в сердце своем, требуя пищи по душе своей,
и говорили против Бога и сказали: «может ли Бог приготовить трапезу в пустыне?»
Вот, Он ударил в камень, и потекли воды, и полились ручьи. «Может ли Он дать и хлеб, может ли приготовлять мясо народу Своему?»
Господь услышал и воспламенился гневом, и огонь возгорелся на Иакова, и гнев подвигнулся на Израиля
за то, что не веровали в Бога и не уповали на спасение Его.
Он повелел облакам свыше и отверз двери неба,
и одождил на них манну в пищу, и хлеб небесный дал им.
Хлеб ангельский ел человек; послал Он им пищу до сытости.
Он возбудил на небе восточный ветер и навел южный силою Своею
и, как пыль, одождил на них мясо и, как песок морской, птиц пернатых:
поверг их среди стана их, около жилищ их, —
и они ели и пресытились; и желаемое ими дал им.
Но еще не прошла прихоть их, еще пища была в устах их,
гнев Божий пришел на них, убил тучных их и юношей Израилевых низложил.
При всем этом они продолжали грешить и не верили чудесам Его.
И погубил дни их в суете и лета их в смятении.
Когда Он убивал их, они искали Его и обращались, и с раннего утра прибегали к Богу,
и вспоминали, что Бог — их прибежище, и Бог Всевышний — Избавитель их,
и льстили Ему устами своими и языком своим лгали пред Ним;
сердце же их было неправо пред Ним, и они не были верны завету Его.
Но Он, Милостивый, прощал грех и не истреблял их, многократно отвращал гнев Свой и не возбуждал всей ярости Своей:
Он помнил, что они плоть, дыхание, которое уходит и не возвращается.
Сколько раз они раздражали Его в пустыне и прогневляли Его в страненеобитаемой!
и снова искушали Бога и оскорбляли Святаго Израилева,
не помнили руки Его, дня, когда Он избавил их от угнетения,
когда сотворил в Египте знамения Свои и чудеса Свои на поле Цоан;
и превратил реки их и потоки их в кровь, чтобы они не могли пить;
послал на них насекомых, чтобы жалили их, и жаб, чтобы губили их;
земные произрастения их отдал гусенице и труд их — саранче;
виноград их побил градом и сикоморы их — льдом;
скот их предал граду и стада их — молниям;
послал на них пламень гнева Своего, и негодование, и ярость и бедствие, посольство злых ангелов;
уравнял стезю гневу Своему, не охранял души их от смерти, и скот их предал моровой язве;
поразил всякого первенца в Египте, начатки сил в шатрах Хамовых;
и повел народ Свой, как овец, и вел их, как стадо, пустынею;
вел их безопасно, и они не страшились, а врагов их покрыло море;
привел их в область святую Свою, на гору сию, которую стяжала десница Его;
прогнал от лица их народы и землю их разделил в наследие им, и колена Израилевы поселил в шатрах их.
Но они еще искушали и огорчали Бога Всевышнего, и уставов Его не сохраняли;
отступали и изменяли, как отцы их, обращались назад, как неверный лук;
огорчали Его высотами своими и истуканами своими возбуждали ревность Его.
Услышал Бог и воспламенился гневом и сильно вознегодовал на Израиля;
отринул жилище в Силоме, скинию, в которой обитал Он между человеками;
и отдал в плен крепость Свою и славу Свою в руки врага,
и предал мечу народ Свой и прогневался на наследие Свое.
Юношей его поедал огонь, и девицам его не пели брачных песен;
священники его падали от меча, и вдовы его не плакали.
Но, как бы от сна, воспрянул Господь, как бы исполин, побежденный вином,
и поразил врагов его в тыл, вечному сраму предал их;
и отверг шатер Иосифов и колена Ефремова не избрал,
а избрал колено Иудино, гору Сион, которую возлюбил.
И устроил, как небо, святилище Свое и, как землю, утвердил его навек,
и избрал Давида, раба Своего, и взял его от дворов овчих
и от доящих привел его пасти народ Свой, Иакова, и наследие Свое, Израиля.
И он пас их в чистоте сердца своего и руками мудрыми водил их.

Коли і для чого читають Псалом 77 (когда и для чего читают)

Псалом 77 входить до складу XI кафізму. У православних храмах його читають церковнослов’янською мовою серед. Під час Великого посту до тексту псалма 77 вдаються двічі на тиждень (по вівторках та четвергах). На Світлому тижні кафізму під час богослужіння не читають.

Читати псалом 77 українською мовою або на русском языке можна під час домашньої молитви. Це дозволяє краще зрозуміти і усвідомити його сенс, перейнятися ним усією душею.

Відповідно до вказівок Преподобного Арсенія Каппадокійського псалом 77 слід читати для освіти кредиторів (позикодавців), щоб вони були милосердними і не ображали своїх ближніх за борги.

Тлумачення псалма 77 – що означають слова молитви (Псалтирь 77 толкование)

У тексті псалма 77 не лише показані милості Божі до свого народу, а й низькі вчинки людей щодо Господа. Ці вчинки виправдовують покарання та позбавлення, не дають можливості нарікати та скаржитися.

Для кращого розуміння тлумачення псалма 77 слід розглянути його вірші окремо:

Вірші 1-8 є вступом до викладу історії єврейського народу.
Вірші 9-39 – псалмоспівець розповідає про покарання, що обрушилися на народ Ізраїлю, зумовлені зрадницьким ставленням людей до Господа.
Вірші 40-72 є продовженням попереднього розділу. Вони автор показує, які милості дарував Бог єврейському народу, як люди порушували його заповіді і які покарання були послані за гріхи. Псалмоспівець наголошує, що людина, яка перебуває під божественним засудженням, не повинна відмовлятися від покаяння, оскільки покарання – це засіб, що дозволяє зрозуміти неправильність своїх вчинків.
Текст псалма 77 є однією з найкращих притч про історію єврейського народу. Автор показав у ній помилки предків, щоб люди усвідомили їх та ніколи більше не повторювали.

Інші Псалми з Кафизми 11

Рейтинг: 5 - 2 Голосов

Показати коментарі

Псалом 77 українською