Тарас Шевченко

І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол […]

І досі сниться: під горою Меж вербами та над водою Біленька хаточка. Сидить Неначе й досі […]

І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть, Неначе п’яний, очерет Без вітру гнеться. […]

Іду я тихою ходою, Дивлюсь — аж он передо мною Неначе ди́ва виринають, Із хмари тихо […]

Встала весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила; І на полі жайворонок, Соловейко […]

Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Тихесенько вітер віє, Степи, […]

Ти не лукавила зо мною; Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала; ти взяла Мене, маленького, […]

За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою […]

Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, […]

Зацвіла в долині Червона калина; Ніби засміялась Дівчина-дитина. Любо, любо стало! Пташечка зраділа I защебетала… Почула […]

Мій Боже милий, знову лихо!.. Було так любо, було тихо; Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани. […]

Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене […]

Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені […]

Минають дні, минають ночі, Минає літо, шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І […]

На Великдень на соломі Против сонця діти Грались собі крашанками Та й стали хвалитись Обновами. Тому […]

Над Дніпровою сагою Стоїть явор меж лозою, Меж лозою з ялиною, З червоною калиною. Дніпро берег […]

Нащо мені женитися? Нащо мені братись? Будуть з мене, молодого, Козаки сміятись. Оженився, вони скажуть, Голодний […]

Ой діброво — темний гаю! Тебе одягає Тричі на рік… Багатого Собі батька маєш. Раз укриє […]

Ой маю, маю я оченята, Нікого, матінко, та оглядати, Нікого, серденько, та оглядати! Ой маю, маю […]

Ой маю, маю я оченята… Нікого, матінко, та оглядати, Нікого, серденько, та оглядати! Ой маю, маю […]

Ой стрічечка до стрічечки Мережаю три ніченьки, Мережаю, вишиваю, У неділю погуляю. Ой плахотка-червчаточка, Дивуйтеся, дівчаточка, […]

Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися. На чужину з України Брати розійшлися. Покинули стару матір. Той […]

Реве та стогне Дніпр широкий Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І […]

Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть. Плугатарі з плугами йдуть, Співають, ідучи, дівчата, А […]

Світає, край неба палає; Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Тихесенько вітер віє; Степи, лани мріють; […]

Село! І серце одпочине: Село на нашій Україні — Неначе писанка, село. Зеленим гаєм поросло. Цвітуть […]

Нa панщині пшеницю жала; Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, − пошкандибала Івана сина годувать. Воно […]

Сонце гріє, вітер віє З поля на долину, Над водою гне з вербою Червону калину, На […]

Сонце заходить, гори чорніють, Пташечка тихне, поле німіє. Радіють люде, що одпочинуть, А я дивлюся… і […]

Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина. Пишається калинонька, Явор молодіє, […]