Дитячі вірші – перший досвід спілкування дитини з авторською літературою. Вони формують уявлення маленької людини про світ і починають із найпростіших речей і явищ: іграшок, домашніх тварин, пір року, стосунків між дитиною та батьками. Вірші для вивчення дітям: 2, 3, 4, 5, 6-7, 8, 9, 10-12, 13, 14, 15 років.
Білченя Таямі
Мале Білченя, яке звали Таямі,
В старому дуплі заховалось від мами:
Абетку воно не хотіло вивчати,
Бо це заважало по гілках скакати.
Таямі дупло то здалось дуже гарним,
І з написом зверху червоним, шикарним.
Та слова того не змогло розпізнати,
Бо лінувалось навчитись читати.
А слово було то для білок страшнюче:
КУНИЦІ – що смерть їм несуть неминучу!
І в лісі всі знають: для білок куниці –
Так саме страшні, як для зайців – лисиці.
На щастя, куниць не було в той час вдома,
Таямі знайшли, і забрали додому.
Раділи батьки, і брати, і сестрички:
Таямі тепер більш за все любить книжки!
Заєць і кролик
Заєць і кролик – це різні тварини,
Хоч і схожі вони як брати-близнюки.
Кролики люблять бугри і долини,
Зайці, у лісі – дерева й пеньки.
Для житла собі кролики створюють нори,
Де ховатися можуть від лисиць і вовків.
А зайців тільки ноги несуть від покори
Бажанням їх з’їсти багатьох хижаків.
Зайці – малята вже такі, як дорослі:
Оченята відкриті, хутро з вух і до п’ят.
А малі кроленята – два тижні наосліп,
І пушок замість хутра в кроленят-немовлят.
Як дітей своїх мама-кролиця годує,
Доглядає за ними тижні два або три.
А зайців-немовлят різні мами милують,
Погодують раз-два і втечуть ввечорі.
І обидві тваринки ці – кролик і заєць,
Пожильці різних в Світі полів і лісів,
Є красою Природи, її кращих місць,
У країн і народів за різних часів.
Жук
Наш сріблястий Жук – машина.
В нього є чотири шини.
Ще гудок, і фари дві.
А живе він – у дворі!
Жук наш їздить, не літає,
Його тато доглядає.
Вкрай розбірлив в їжі він –
Їсть не кашу, а бензин!
Всюди возить нас Жучок
Без відмов і балачок:
На базар, на дачу, в ліс
Не шкодуючи коліс.
Дуже любим ми його-
Наче братика свого!
Лісові гриби
Там, де сосни і дуби,
Восени ростуть гриби.
Ти їх краще не чіпай,
З відстані спостерігай!
Бо красиві можуть бути,
Але сповнені отрути.
Ними можна милуватись,
Але ліпше – не торкатись!
Ти ретельно їх вивчай,
Й без дорослих – не збирай!
Перш навчися розрізняти:
Чи то справжній гриб – маслюк,
Щоб його у кошик взяти,
Чи отруйний гриб-близнюк!
Зелень
Біля річки Мілковод
В нас за містом є город.
Й маємо багато трав
На столі до різних страв.
Кріп, цибулю і часник –
Від застуд всіх захисник.
Ще петрушку, хрін, гірчицю –
Хріну смакова сестрицю.
Нам корисна вся ця зелень,
Ще й сприяє смаків втілень.
Улюблений овоч
Полюбляють овоч цей
І дорослі, і малеча.
Їм частуємо гостей
І самі їмо охоче!
Овоч цей – коренеплід,
Бо з землі його виймаємо.
Зверху є зелений плід,
Його просто викидаємо!
Страв багато нам дарує
Ця рослина, всім відома.
На столах вона панує
У кафе, їдальнях, вдома.
Її можна тушкувати,
Жарити або варити
В різних стравах частувати,
У пюре перетворити!
Ви, мабуть, її впізнали?
Так, це все вона – картопля!
Яку ложкою ви м’яли –
Звуть її ще й бараболя!
Король грибів
Білий гриб – Король грибів,
Найбажаніший, смачнючий!
Лісовий скарб із скарбів,
І поживний, і цілющий!
Ще як ельф він і красив:
Біла ніжка, темна шляпка.
Її зайчик надкусив –
Ось і слід від його лапки.
Дуже швидко гриб росте:
Вчора зовсім був маленький
Дощик й сонце золоте –
Й за добу він вже крупненький!
В їжу гриб ти цей вживай
Доки він не став старим.
Старий – ліпше не чіпай:
Обережність – над усім!
Море
Перша зустріч із морем – подія життя:
Ця безбережність води полонить і хвилює.
Відчуваєш з природою повне злиття,
І думки нам казкове майбутнє малюють.
Гладь води неосяжна, коли вітру нема.
В вітер – хвилі до неба здіймаються.
В оксамиті повітря – від бризок пелена,
В них веселки красою змагаються!
Тут дельфіни, і краби, і риба морська –
Світ новий, невідомий на суші.
А креветки з бичками – смакота неземна!
Все це тішить нам шлунки і душі.
Ліс
Всі знають, що ліса – то легені Землі.
Хто в лісі був – не буде сперечатись:
Слова «краса», «чисте повітря» замалі,
Ніхто не може в ліс не закохатись!
Тут велич тиші душі нам п’янить,
А спів птахів – бентежить і чарує.
І час у цій красі летить як мить,
Казкові сцени у думках вирують.
Здається там, у хащах, хтось пробіг.
А біля озера – русалки хороводять.
Не стало раптом всіх знайомих нам доріг,
По незнайомим – страшні звірі ходять!
А потім ці страхи кудись підуть,
І знову навкруги – краса і спокій.
Свою енергію дерева нам дадуть,
Спектр гарних почуттів широкий!
Вірші за порами року для дітей
Вірш про зиму для дітей
День стає все коротше,
холодає надворі,
Все пізніше й пізніше
зустрічаємо зорі.
Зима сьогодні не така,
Яка була в роки минулі:
Все менше снігу випада,
І часто йдуть дощі похмурі!
Але в Різдво і Рік Новий
Казково – білий сніг вирує,
Розваги зимні, святкові
Дорослим й дітям він дарує!
Ковзання, лижі і хокей –
Найкращі це для всіх розваги.
Санчата з гірок – наш бобслей –
Все це зимові переваги!
Вірш про весну для дітей
Всі пори року чимось гарні,
І в кожній є своя краса.
Але в весняні дні безхмарні
Природа просто потряса!
Ласкаве Сонечко – не жарке,
І не холодний вітерець.
Вже і не холодно, й не парко
Хоч зранку – й легкий морозець.
Вже всюди травка зеленіє.
А на деревах – перше листя,
В траві у лісі щось синіє –
То первоцвіти розбрелися.
Тварини всі весні радіють,
І дитинчат у світ виводять.
Для них птахи гніздечка в’ють
А ведмежат – в барлогах родять.
Вірш про літо для дітей
Золотистий промінь Сонця,
Тепле море, річка, став.
Крізь – відчинені віконця,
І буяння квітів, трав.
Можна наловити риби,
В ліс сходити по гриби.
Або з кращими друзями
У похід на дві доби.
І звичайно, всі розваги
Будь-якої дітвори:
Всілякі фізичні змаги,
Захват гаджетної гри.
І смачнючі літні страви:
І окрошка, і компот.
І зелені різні трави,
І часник, що пече рот.
Сучасний вірш про осінь для дітей
Які складові є в осінній красі?
Гриби і брусниця в ранковій росі.
І сонечко ніжне, політ павутиння,
І дощик ще теплий, листків шурхотіння.
Багряні дерева, трохи жовті газони,
Повітря наповнене чистим озоном.
І дні – набагато ще довші, ніж ночі,
Вода в річках чиста – як дівчинки очі!
Кавун і гарбуз, груші, яблука й диня,
І свіжа картопля – столів господиня.
Горіх і насіння – улюблені страви.
І вся ця краса – кожній осені з нами!
Овочі до сніданку
З добрим ранком, діти,
ми прийшли до вас
Гарно всі помиті,
щоб ви з’їли нас!
Вітаміни різні
ми вам принесли
Щоб ви були здорові,
красиві і міцні!
Речовин корисних
є багато в нас
Всіх їх вам віддати
готові ми всяк час!
Друзями найкращими
вам стати назавжди
Хочуть помідори,
цибуля й огірки!
Помідори
Ми брати – помідори,
Червоний і жовтий,
Сонця жаркого твори,
Смакотою ми повні!
Ми всередині гарні.
І красиві назовні.
Наші користь захмарна,
Для людей безумовна!
Нас томатами кличуть
Як ростемо на полі.
А коли плід наш смокчуть,
То ми – помідори!
Речовин ми корисних озерця,
Особливо корисні – для серця!
Огірки
А ми –огірки, дуже різні назовні:
Тонкі і товстенькі, колючі й гладенькі,
Завжди ми смачною вологою повні,
А поки малі ми – то вкрай солоденькі!
Смачні ми в салатах з цибулею, перцем,
Картоплею, м’ясом, кінзою, яйцем.
А ще – із капустою, м’ясом, бобами,
Кальмарами, крабами, й навіть грибами!
На зиму стаємо ми гарним солінням:
Такі ми відомі всім поколінням.
Солоними люблять нас діти й дорослі,
І знають такими нас ще і як «кислі»!
