Степан Руданський Гуморески, байки, вірші

Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Пошук у сторінках
08.05.2019

“Ігор – князь Сіверський” Степан Руданський

1 Чи ж не гоже ж то нам буде Словом давнім, брате, Словом трудних оповідок Пісню […]
09.05.2019

“Баба в церкві” Степан Руданський

Прийшла в церкву стара баба, Свічок накупила, Де була яка ікона, Всюди поліпила. Іще пара остається, […]
08.05.2019

“Богдай тебе” Степан Руданський

Колись я із тяжкої туги На лаві дубовій лежав, Останній карбованець срібний В пустії калитці держав. […]
08.05.2019

“Віщий Олег” Степан Руданський

І Не у гості, а на кості Ходили козари. Та не пиво ж і їм буде, […]
09.05.2019

“Верба” Степан Руданський

Ой у полі річка, Через річку кладка, На горбочку у садочку Біленькая хатка. Там сироти жили: […]
09.05.2019

“Вечорниці” Степан Руданський

I За селом десь у дубині В невеликії хатині Жила бабка Гнибіда, З нею дочка молода. […]
08.05.2019

“Вовк, собака і кіт” гумореска Степана Руданського

Як Собака стеріг хату, То й його тримали; Як постарівся, до лиха, Взяли та й нагнали… […]
22.04.2019

“Вовки” Гумореска Степана Руданського

“Чого, брате, так збілів? Що з тобою сталось?” – Ах, за мною через став Аж сто […]
08.05.2019

“Воли” Степан Руданський

Їде москаль серед літа Нашими волами. «Гей, валы, — кричить веселий, — Чтоб бог ездил вами». […]
08.05.2019

“Ворона i лис” гумореска Степана Руданського

Пробігає Лис голодний, Через пеньки скаче; Аж слухає: десь Ворона На гілляці кряче. Прибігає, хоть видати, […]
08.05.2019

“Гей-гей, воли! Чого ж ви стали?” Степан Руданський

Гей-гей, воли! Чого ж ви стали? Чи дуже поле заросло, Чи лемеша іржа поїла, Чи затупилось […]
08.05.2019

“Голубонько-дівчинонько” Степан Руданський

Голубонько-дівчинонько, Зіронько моя! Не питайся, моя мила, Чого смутен я! Живо-живо того смутку І ти не […]
08.05.2019

“Гуменний” Степан Руданський

Їздив дідич за границю, Назад повертає, – Та й до свого гуменного Листи посилає, Щоб гуменний […]
08.05.2019

“До України” Степан Руданський

Ой з-за гори, із-зі кручі Та скриплять вози йдучи, Попереду козаченько Так вигукує, йдучи: “Україно, Україно, […]
22.04.2019

“Добре торгувалось” Гумореска Степана Руданського

Чи в Києві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці Ходив чумак з мазницею Помежи крамниці. […]
11.05.2019

“Запорожець у цариці” Степан Руданський гумореска

Прибуває кошовий В північну столицю Та й іде собі у двір Вітати царицю. Але тілько за […]
22.04.2019

“Запорожці у короля” Гумореска Степана Руданського

Приїхали запорожці Короля вітають, Король просить їх сідати, Козаки сідають.   Сидять собі. В них жупани […]
22.04.2019

“Засідатель” Гумореска Степана Руданського

Гнався постом засідатель На чиюсь біду. Серед ставу й заломився На тонкім льоду. Б’ються соцькі й […]
08.05.2019

“Звела мене не біда” Степан Руданський

Звела мене не біда, Звела мене, Моя нене, Звела мене не біда, А дівчина молода. А […]
08.05.2019

“Зозуля” Степан Руданський

Переспів Степана Руданського (3 польскої) На Подолля з України Зозуленька прилітала, Прилітала і кувала — Вона […]
22.04.2019

“Козак і король” Гумореска Степана Руданського

Став багатий колись пан Короля благати, Щоб король йому зволив Воєводство дати.   А король йому […]
22.04.2019

“Козацькі ксьондзи” Гумореска Степана Руданського

Раз Хмельницький заявив По військові свому, Що хто пана приведе, — Дасть по золотому;   А […]
22.04.2019

“Козацька міра” Гумореска Степана Руданського

Зайшов козак до коршомки. “Здоров, орендарю! А налий-но мені,— каже,— Горілачі чару!” Налив Мошко одну чару, […]
11.05.2019

“Козацький указ” Степан Руданський Українська гумореска

Їде козак дорогою, дівку зустрічає, Витягнув папір з-за пазухи та їй читає: „Офіційно, так сказати, по […]
22.04.2019

“Кошовий у цариці” Степан Руданський Гумореска

Прибуває кошовий В північну столицю Та й іде собі у двір Вітати царицю.   Але тілько […]
08.05.2019

“Лінивий” Степан Руданський

Лежить дідич на постелі, Як барило, грубий… Його лакей сухощавий Заснув коло груби… Заснув лакей коло […]
08.05.2019

“Лірникові думи” Степан Руданський поема

На полудні, де Карпата Кинула відноги, Вколо Смотричем повився Кам’янець убогий. Бідне місто! тілько війни Тяжкі […]
08.05.2019

“Лев і пролев” (Лев і циган) Гумореска Степана Руданського

Іде циган по діброві (Десь лихе носило), При нім пара вареників, Люлька та кресило. Чорний, темний, […]
08.05.2019

“Мініх” Степан Руданський

Ходить сокіл коло моря, Крила розпускає; Ходить Мініх коло двору Та й думу гадає. Він гадає, […]
08.05.2019

“Мене забудь, моя дівчино!” Степан Руданський

Мене забудь, моя дівчино! Спокійно жий, щаслива будь, Цвіти хоть рожой, хоть калиной, — Мене забудь, […]

Портрет Степан Васильевич РуданскийСтепан Васильович Руданський (25 грудня 1833 (6 січня 1834), с. Хомутинці, нині Калинівського району Вінницької області — 3 травня 1873, Ялта) — український поет, перекладач античної літератури. Автор класичних сатир на міжнаціональну та антиімперську тематику. Професійний лікар.
В Ялті діє Ялтинський НВК № 15 «гімназія-школа-садок» імені Степана Руданського, в якій є Кімната-музей Степана Руданського. Це єдина україномовна школа Ялти.

Творчість Степана Руданського

Вірші Руданський почав писати ще в семінарії в жанрі романтичної балади («Розбійник», «Вечорниці», «Упир», «Розмай» та ін.), в них помітний вплив фольклору й Т.Шевченка. Руданський згодом перейшов до громадянської поезії, засудження кріпацтва («Над колискою». «Не кидай мене»), заклик до праці на ниві рідної культури («Гей, бики!», «До дуба»), звертання до славного минулого свого народу (історичні поеми «Віщий Олег», «Мазепа», «Іван Скоропада», «Павло Полуботок», «Велямін», «Апостол» та ін.).

Руданський, готуючи свої твори до видання, укладав їх у рукописні збірки. Цензура, а також урядові заборони утруднювали й гальмували їх друкування.

Степан руданський вірші – усі свої твори, включаючи й віршовані переклади, Руданський називав «співомовками». «Співомовки» це збірки гумористичних віршів, жартів, приказок і сміховинок про панів, попів, циган, москалів, поляків, жидів, німців, чортів і т. д., зачерпнутих здебільше з уст народу («Пан та Іван в дорозі», «Піп з кропилом», «Баба в церкві», «Циган з хроном», «Вареники», «Хоробрий лях», «Мошко-асесор», «Зайшов німець раз на баль», «Чорт» та ін.).

Термін «Співомовки» закріпив за гуморесками Іван Франко. Гуморески Руданського являли собою нову різновидність гумористично-сатиричних віршованих творів, якої раніше в українській поезії не було і поява якої потребувала закріплення відповідним терміном.

Байки Степана Руданського, основні автографи творів Руданського складають три томи, переписані й оформлені самим поетом. Перший, під назвою «Співомовки козака Вінка Руданського, книжка перша, з 1851 року до 1857» (Вінок — переклад імені поета з грецької: стефанос — вінок), вміщує пісні та балади в хронологічній послідовності їх написання. Другий — «Співомовки козака Вінка Руданського, книжка друга, 1857–1858 і 1859» — складається з 235 поезій, гуморесок, названих «приказками», й вірша «Студент». Третій — «Співомовки козака Вінка Руданського, 1859–1860» — це пісні, приказки, легенди, історичні поеми, гуморески Степана Руданського. Крім цієї першої авторської редакції творів Руданського, відомі автографи збірок, укладених за жанрово-тематичним принципом у різні часи й призначених до видання. До таких належать рукопис «Нива» (1858–1859) і рукопис, який 1861 року мав уже цензурний дозвіл, але так і не з’явився друком.

За життя поета була опублікована лише невелика кількість його творів у петербурзькому тижневику «Русский мир» (1859), у двох номерах «Основи» (1862), в «Опыте южнорусского словаря» Шейковського (1861), у львівському журналі «Правда». Більшість творів поета побачила світ у 80-х — на початку 90-х років уже після його смерті у львівських виданнях «Правда», «Зоря», в «Киевской старине».

Перше видання «Співомовок» окремою книгою, яке вмістило двадцять вісім віршів, здійснила в Києві Олена Пчілка 1880 р. під псевдонімом «Н-й Г-ь Волинський» (Невеличкий гурток волинський). Найповніше дореволюційне видання творів Руданського у семи томах (перше видання — 1895–1903, друге — 1910) вийшло завдяки зусиллям М. Комарова, Василя Лукича (В.Левицького), А.Кримського та І.Франка. Найповнішим, найбільш прокоментованим і укладеним з урахуванням авторської роботи над підготовкою рукописів до видання є тритомник «Степан Руданський. Степан Руданський твори в трьох томах» (К., 1972–1973).

Крім веселих «співомовок», Руданський писав ліричні поезіїПовій, вітре, на Вкраїну», «Чорний колір», «Ой, чому ти не літаєш» та ін.), що відбивали не тільки особисте горе поета, але й страждання всього народу. Деякі з них стали народними піснями («Повій вітре, на Вкраїну»). Деякі вірші мають автобіографічний характер («Студент», 1858).

До літературної спадщини Руданського, основна й найцінніша частина якої була надрукована лише по його смерті, належать і переклади («Слово о полку Ігоревім», уривки з «Краледворського рукопису», Гомерова «Іліада», Верґілієва «Енеїда», частина «Демона» Лермонтова, «Сни» Гейне, поодинокі вірші Т.Ленартовича й Б.Радичевича), збірники народних пісень з власних записів («Народные малороссийские песни, собранные в Подольской губернии С. В. Р.», Кам’янець-Подільський, 1852; «Копа пісень», Ялта, 1862). За життя поета вони не були опубліковані, а після його смерті тривалий час перебували в приватних руках. Виявлені й вивчені фольклористами у часи СРСР, вони видані 1972 у Києві.
читати біографію поністю

Посилання:


1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок
(14 оцінок, середня: 4,71 з 5)
Завантаження...
error: Вміст захищено!!