Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Пошук у сторінках

Друкувати
Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Без праці нема життя собаці.

Бджола мала, а й та працює.

Без діла жить — тільки небо коптить.

Без охоти нема роботи.

Без роботи день роком стає.

Без сокири не тесляр — без голки не кравець.

Без діла сидіти, то можна одубіти.

Без діла слабіє сила.

Без роботи день роком стає.

Без снасті тільки блохи ловить.

Без труда не виловиш і рибки з пруда.

Без труда нема плода.

Без трудів не їстимеш пирогів.

Без уговору працювати,— що на пустім полі хліб збирати.

Будеш трудиться — будеш кормиться.

Баба з воза, на колеса легше.

Білі руки чужі труди люблять.

Білоручки — дармоїди та недоучки.

Будеш трудиться, будеш кормиться.

Всяк роби на себе.

В ліс не поїдемо, то й на печі змерзнемо.

В умілого й долото рибу ловить.

Важко ждать, як нічого не видать.

Великий день до вечора, коли робити нічого.

Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.

Від трудів праведних не наживеш палат каменних.

Від тяжкої праці скоріше будеш горбатий, чим багатий.

Вік живи, вік учись і вік трудись.

Вміння і труд все перетруть.

Вовка ноги годують.

Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то їстимеш калачі.

Всяке діло починай з голови.

Губами говори, а руками роби!

Гей воли до болота, яка плата така й робота. (Говорять про дешеву оплату праці.)

Гірка робота, а солодкий хліб.

Гірко поробиш — солодко з’їси.

Голова задумає, а ногам горе.

Де руки й охота, там скора робота.

Для нашого Федота не страшна робота.

Діло майстра величає!

Де не було початку, не буде й кінця.

Де руки ї охота, там спора робота.

Діло — не ведмідь, в ліс не втече.

Діло без кінця, як кобила без хвоста.

Діло не ведмідь — в ліс не втече.

Діло сяк-так волочиться, та відстать не хочеться.

Для нашого Федота не страшна робота.

До обіда аби помняв свого діда, а після обіда знов за діда. (Байдуже ставлення до праці)

Добра пряха й на скрипці напряде.

Добре діло утіха, як ділові не поміха.

Добре ковадло не боїться молотка.

Добре чужими руками жар загрібати.

Доброму коневі — не довгі версти.

Доки не впріти, доти не вміти.

Добре діло утіха, коли ділові не поміха.

Добре роби — добре й буде!

Добрий початок — половина діла.

Добра пряха на скіпку напряде.

Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!

Журавель ходить по болоту, наймається на роботу. (Людина удає, що шукає праці, а справді працювати не хоче.)

Зароблена копійка — краще краденого карбованця.

За один раз не зітнеш дерева враз.

Заклопотався, як квочка коло курчат.

З кармана — в кишеню.

З кутка — в куток.

З пустого — в порожнє.

З ткача не буде багача, а з швачки багачки.

За невміння деруть реміння.

Зароблена копійка краще краденого карбованця.

Зимою й літом під одним цвітом. (Праця це посувається вперед).

Зробив діло — гуляй сміло.

Зробив на п’ятак, а стратив на гривеник. (Непродуктивна праця).

І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.

І шитєє, і поротєє знає.

Із куля — в рогожку.

Кожна птичка своїм носиком живе.

Купець — торгом, піп горлом, а мужик горбом.

Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.

Коли почав орати, то у сопілку не грати!

Лежачого хліба ніде нема.

Кипить, пріє,— на обід спіє. (Жвава праця.)

Кінець діло хвалить.

Кожна пташка своїм носом годується.

Коли могорич випили, значить і діло кінчили.

Коли не коваль, то і кліщів не погань.

Коли не пиріг, то й не пирожися: коли не тямиш, то й не берися!

Коли не тямиш, то й не берися.

Коли став робить, то байдики не бить!

Кому служиш, того й волю твориш.

Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.

Коли почав орати, то у сопілку не грати!

Лежачого хліба ніде нема.

Луччий приклад, ніж наука

Люблю сиву за звичай: сопе та везе. (Кажуть про працьовитих людей.)

Люди жать, а ми на межі лежать.

Люди орать, а ми руками махать.

Маленька праця краща за велике безділля.

На годину розуму не хватило, а на ввесь вік дураком зостався.

На годину спізнився, за рік не доженеш.

На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.

На охочого робочого все найдеться діло.

На словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балалайці.

На те курка й гребе, щоб що-небудь вигребти. (На те людина працює, щоб мати користь).

На чужий труд ласий не будь.

На чужу роботу дивитися — ситому не бути.

Найнявся — продався.

Недаром говориться, що діло майстра боїться.

Не дивись на чоловіка, а на його діло.

Не той молодець, що починав, а той, щ кінчає.

Не візьмешся за роботу, не буде й клопоту.

Не вмієш шить золотом, так бий молотом.

Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.

Не все одразу дається, а потроху та по то зробиш користі чимало.

Не вчи орла літати, а соловейка співати.

Не вчи ученого їсти хліба печеного.

Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.

Не довго цілився та добре попав. (Удача)

Не журись та за діло берись.

Не кайся рано встати, а кайся довго спати.

Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.

Не одежа красить людину, а добрі діла.

Не навчишся плавать, поки в вуха води не набереш.

Не нагнешся до землі — печериці не вирвеш. (Всяке діло внмага праці.)

Не побігаєш — не пообідаєш.

Не почавши — не кінчиш.

Не робота, а нудота.

Не сокира теше, а чоловік.

Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні.

Не святі горшки ліплять.

Не святі горшки ліплять, а прості люди.

Не я хліб їм, а він мене їсть. (Тяжка праця.)

Нема роботи без заботи.

Ні гріло, ні світило,— а враз прикипіло. (Несподіванка.)

Ні тпру, ні но: так і живемо.

Нікому сама птаха в руки не летить

Ноги носять, а руки годують.

Один працює умом, а другий горбом.

Очам страшно, а руки зроблять.

Під лежачий камінь вода не тече.

Поки не упріти, поти не уміти.

По роботі пізнати майстра.

Працює, як чорний віл.

Працюй, як коняка, а їж, як собака.

Передні колеса коняка везе, а задні самі котяться.

Перемелеться — борошно буде.

Печені голуби не летять до губи: працюй та й смакуй.

Піт річкою ллє, жнець своє бере.

Плата, як у ката.

По молебню плата, по грошах молебень.

Поганеньке ремесло краще доброго злодійства.

Помилка не фальш.

Попороби до поту, то й поїси в охоту.

Попрацюй влітку, відпочинеш взимку.

Послав бог роботу, та забрав чорт охоту. (Кажуть так про себе й про інших, коли нападуть лінощі.)

Праця до поту,— їжа в-охоту.

Праця і мучить, і годує, і учить.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Ранні пташки росу п’ють, а пізні — слізки.

Ранній пізньому не кланяється.

Рання пташка росу оббиває.

Рано встали, та мало напряли.

Ремесло на плечах не висить і хліба не сить, а хліб дає.

Ремесло не коромисло, плеч не відтягне.

Робить, як попів наймит: їсть, то впріє, а як робить, то змерзне.До попів наймались дешевше, щоб ласіше їсти, а менше зробити.

Робить, як циган у жнива. (Лінивий.)

Робота чорна, та грошики білі.

Робить, як чорний віл.

Роботи без заботи нема.

Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.

Роботящі руки гори вернуть.

Руки білі, а сумління чорне.

Рядись, не торопись, а працюй—не лінись. (Не роби наспіх.)

Слова — полова, а праця — диво.

Словом і комара не вб’єш. До слова треба й праці.

Сокіл на одному місці не сидить, а де бачить птаха туди й летить. (Так кажуть на працьовиту людину.)

Сталь гартується в огні, а людина — у труді.

Старається, як мурашка.

Стіл поставлять, так і робити заставлять.Як нагодують то й працювати заставлять.

Стриг чорт свиню: крику багато, а шерсті мало. (Говорять, коли витрачають праці багато, а користі мало)

Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.

Того руки не болять, що уміють.

Труд чоловіка кормить.

Трудова копійка годує довіку.

Такої роботи, що й носа ніколи втерти.

Танцюй, враже, як пан каже.

Терпіння та труд усе перетруть.

Товчемо воду в ступі.

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

Трудно розкачаться, а там пішов.

Тяжко тому жить, хто не хоче робить.

У вмілого руки не болять.

У кого праця, в того й хліб.

У кого руки працюють, у того рот їсть.

У ліс дров не возять —у колодязь води не ллють.

Ходячи їм, а стоячи сплю. (Багато праці.)

Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

Хоч у ката, аби плата.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Хочеш юшки,— лови рибку.

Хто без діла, той без хліба.

Хто багато робив, той і багато знає.

Хто в роботі, той і в турботі.

Хто не оре, той і огріхів не робить.

Хто дбає, той і має.

Хто живе своїм трудом, тому йде в дом.

Хто мілко оре, тому горе.

Хто не працює — той не їсть.

Хто нічого не робить, той і не помиляється.

Хто працює, той з голоду не мре.

Хто працює, той і їсть.

Хто рано підводиться, за тим діло водиться.

Хто робить лемеші, той їсть книші.

Хто робить, той голий не ходить.

Хто товче, той і хліб пече.

Хто хліб носить, той їсти не просить.

Хто що знає, тим і хліб заробляє.

Хто що вміє, то і діє.

Хто робить кревно, той ходить певно.

Чужим добром не забагатієш.

Чужими руками добре гада ловити.

Чесне діло роби сміло!

Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.

Швець без чобіт, а тесля без воріт.

Шиє та поре, тільки рукам горе.

Шилом моря не нагрієш, від тяжкої роботи не розбагатієш. Розуміється — гарячим шилом.

Щира праця мозолева.

Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.

Що б то був за швець, коли б усім на копил чоботи шив!

Що вміть, так того за поясом не носить.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Як без діла сидіти, то можна одубіти.

Як дбаєш, так і маєш.

Як ручки зароблять, так ніжки сходять.

Як закипіло, так і поспіло.Успішна праця.

Як постелеться, так і виспиться.

Як робили, то сміялись, а як скінчили, то плачем.Погані наслідки неуважного ставлення до роботи.

Як хочеш їсти калачі, то не сиди на печі.

Як хочеш шить, то перш вузлика зав’яжи.

Яка кроква така й лата, яка праця, така й плата.

Яка пелена, така їй і ціна.

Яка праця, така й плата.

Яка робота, така й їжа.

Який Сава, така йому й слава.

1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок
(Оцінок немає, будьте першими)
Завантаження...