Пошук по сайту
17.01.2019

Гумореска Дмитра Білоуса “Заздрість”

Душа — загреби, око — заздренне: чого є в тебе й немає в мене?! Це винуватий […]
17.01.2019

Гумореска Дмитра Білоуса “Люлі, синочку”

Мовила жінка до чоловіка: —  Свято надходить, Семене «Шити-білити, завтра Великдень», Так оце зараз і в […]
17.01.2019

Гумореска Дмитра Білоуса “Ні мичить, ні телиться”

Раз хотів я на Десну запастись путівкою; взять за будь-яку ціну, оплатить готівкою.   Дав заявку […]
17.01.2019

Гумореска Дмитра Білоуса “Покірне телятко”

17.01.2019

Гумореска Дмитра Білоуса “Полювання з макогоном”

Із мисливських секретів Ах, яка це пора золота — Полювання! І манить, і кличе.. . Навіть […]
17.01.2019

Дмитро Білоус “Байкар”

П. Сліпчуку Низенький, тиха усмішка з лиця не сходить. А сміється — то від серця. В […]
17.01.2019

Дмитро Білоус “Дістав урок”

В колгоспі клопоту немало, та додалась морока й ця: три дні правління засідало — гадало: як […]
17.01.2019

Дмитро Білоус “Кеміне”

Чи думав він, що час мине, безмежний і безмірний, і прийде він, наш Кеміне ‘, всміхнеться […]
17.01.2019

Дмитро Білоус “Обруч”

Моє село — ні гір, ні круч,— рівнина, рівнина. Пусти — покотиться обруч до самого Ромна. […]
17.01.2019

Дмитро Білоус “Питають часом журналісти”

Питають часто журналісти, колеги з радіо й газет: — Чи не могли б ви розповісти, як […]
17.01.2019

Дмитро Білоус “Сабір”

Веселий сміх і жартів повна хата, коли Сабір ‘ приймає в ній Сіххата. Підкручують чорняві вуса […]
17.01.2019

Дмитро Білоус “Ходумент”

Збагнувши назви: Хотів, Літки, сказав професору студент: — Це зрозуміло. Але звідки походить назва «Ходумент»? Такий […]
17.01.2019

Дмитро Білоус Гумореска “Біда”

(Монолог одного «глави сім’ї»)   І чого цій жінці треба? вже створили культ її. Вознесли її […]
17.01.2019

Дмитро Білоус Гумореска “Біографічне”

Моя біографія,ДРУЗІ, сягає в далекі ті дні , коли мене бусол на лузі підкинув батькам навесні. […]
17.01.2019

Дмитро Білоус Гумореска “Відповідальний переляк”

Колись надворі на рядні Петрусь цяцьками грався. Аж ось — хрю-хрю! — і він свині На […]
17.01.2019

Дмитро Білоус Гумореска “Видющий критик”

Ну, як його?.. Не Потайнюк… Потайко? Ні… Ну, той, що критик! Та ні — не кандидат […]
17.01.2019

Дмитро Білоус Гумореска “Закоханий”

В клубі Ваня Говоруха, Культосвітній працівник, Закохавсь по самі вуха У Галину Боровик.   Та любив […]
17.01.2019

Дмитро Білоус Гумореска “Зигзаг”

Ми б хотіли при нагоді Словом точним, повновагим З’ясувати, що в природі Називається зигзагом. — Тут […]
17.01.2019

Дмитро Білоус Гумореска “Колісник”

В майстерні вже не перший рік Працює він зразково. О, дід Михайло — колісник! Колгоспний, одне […]
17.01.2019

Дмитро Білоус Гумореска “Коли все за словником”

Для роману чи для п’єси переклав один поет з вірша пушкінського «Бесы» найвідоміший куплет. Пушкін слово […]
17.01.2019

Дмитро Білоус Гумореска “Личак-смільчак”

Товаришеві Личакові Дав слово головуючий. І ось почав він. Без красот у мові, Спокійно, не нервуючи. […]
17.01.2019

Дмитро Білоус Гумореска “Лука Лукавий”

Брови — острішки руді. Щоки випещені. Стрів дружка на путі: — Чарку вип’єш чи ні?   […]
17.01.2019

Дмитро Білоус Гумореска “Маленький Сашко”

Татусь у хаті майстрував із дядею чужим. А Саша стружки підбирав, тріски лялькам на дім.   […]
17.01.2019

Дмитро Білоус Гумореска “Месершмідт”

Кружляє в небі «месершміт», А в нім — фашистський льотчик Шмідт. Зенітки тут як кашлянуть — […]
17.01.2019

Дмитро Білоус Гумореска “На голоблю, на дугу”

Дітвора на воза з дідом (чи на сани у пургу). — Як,— пита дідусь,— поїдем — […]
28.12.2018

Дмитро Білоус Гумореска “На своєму місці”

У сквері під плакучою вербою сидить цей вовк, тепер в овечій шкурі, обдумує ходи під час […]
17.01.2019

Дмитро Білоус Гумореска “Навчаймо дочок і синів”

Один весь вік працює. Й саме тому, юнацьким зором дивлячись на світ, при пам’яті і розумі […]
17.01.2019

Дмитро Білоус Гумореска “Обережно слово”

В повсякденному житті, наче зодіаки, у шофера на путі скрізь — дорожні знаки. Глянеш — зовсім […]
17.01.2019

Дмитро Білоус Гумореска “Обтяжений родиною”

Давненько вже в директорах Сидить Ілля Родак. Очолює «Райкооптах» Чи то «Райкудкудак». Про штат піклується Родак, […]
17.01.2019

Дмитро Білоус Гумореска “Патякало і потакайло”

І то ж бувають у людей Таланти дивовижні. Петро Патякало — так цей Години, дні і […]

Здавалося б поетів-сатириків у нас не так і мало. Та голос Дмитра Білоуса серед них не губиться. Передусім впадає у вічі те, що автор не прагне римувати ходячі анекдо­ти, поширені кумедні оповідання, не силкується ви­кликати сміх вульгаризмами. Дмитро Білоус схильний до тво­рення портретів негативних типів, причому в своїх кращих творах скрупульозно і філігранно «обточує» кожну деталь, кожну рисочку. Коли сукупно прочи­тати його вірші, перед очима постає ціла галерея непривабливих суб’єктів з промовистими прізвищами — Шарахкало, Шкуренко, Рваченко, Круть, Потакайло, Патякало, Говоруха, Слимак, Цупович, П’явка, Лакуза, Лопух тощо. Звісно, прізвища — не самоціль, а один із засобів у досить багатому арсеналі письмен­ника. Дмитро Білоус детально описує зовнішність, оточення, пе­редає особливості мови.

 

Так, Дмитро Білоус любить гру слів, філологічні повороти, схильний, ска­зати б, до інтелектуального, вишуканого гумору. Самі лише назви його творів несуть у собі сконденсовану проблемність, свідчать про вибагливу, копітку роботу над словом — «Відповідальний переляк»,  «Лука лукавий», «Слимакові принципи», «Визнаний графоман», «Як Руданського скоротили по штату», «Трясця в тре­сті», «Полювання з макогоном…»

 

Свого часу Л. Вишеславський цілком слушно звер­нув увагу на те, що «сміх заради «зубоскальства» завжди знаходив в особі Дмитра Білоуса непримиренного ворога. Він своїм сміхом ніколи не намагався догодити людям з відсталими смаками, а впливав на розвиток їх смаків справді дотепними, майстерними своїми оповідками». Ніби на підтвердження цієї думки свого побратима поет написав сатиричну мініатюру: «Давно став дядько інтелектуалом, а гуморист… лишився зу­боскалом».

Прикметною рисою Білоуса – сатирика є висока куль­тура віршування, невтомне дбання про форму — ритм, римування, звукопис. Його вигадливі рими можна використовувати у підручникові з поетики.

Не можна не сказати і про схильність поета до лаконізму, лапідарності.

У цьому та інших творах Дмитра Білоуса зримо від­чутна глибинна фольклорна основа, оте непозичене, справжнє розуміння народної душі аж до жестів та найдрібніших інтонацій включно.

Дмитро Білоус, здавалось би, вже знайшов у літературі своє амплуа поета-сатирика. Можна було б зосередитися в цьому жанровому струмені і нарощувати, досвід, уміння, майстерність. Але обдаровання митця виявилося ширшим, багатограннішим і непередбачуваним.