Друкувати
Прислів’я та приказки про здоров’я займають важливе місце в сучасному фольклорі, адже неможливо уявити щасливу людину, яка потерпає від фізичних хвороб чи психічних розладів.

Зміст:

Прислів’я та приказки про здоров’я

Здоров’я — безумовна цінність

«Здоровому — все здорово» — каже народна мудрість. Дійсно, здоров’я — один з найцінніших подарунків людині від природи, яким вона починає все більше дорожити, коли втрачає його, або ж відчуває вікові зміни. Саме тому в перлинах народної творчості сконцентрована мудрість поколінь, що зібрала у собі поради, застереження, роздуми та повчання, як треба ставитись до себе, свого життя та здоров’я.

Українські народні перлини в першу чергу намагаються звернути увагу на те, що здоров’я є найбільшою цінністю для людини, воно «найдорожчий скарб», без якого «немає щастя». Його неможливо «купити за гроші», а справжню вартість пізнає той, «хто втрачає».

Основні теми, яких торкаються прислів’я та приказки наступні:

  • цінність здоров’я: «Було б здоров’я — все інше наживем»;
  • точно підмічені факти: «Як на душі, так і на тілі»;
  • поради, як бути здоровим: «Весела думка — половина здоров’я»;
  • поради про поведінку з хворим: «Старому та слабому годи, як малому».

Тема фізичного здоров’я в народному фольклорі тісно переплітається з душевним. Поради, що дає народ, прості та зрозумілі: «Заздрість здоров’я їсть», «Праця додає здоров’я, а лінь – хвороб».

Прислів’я про здоров’я

Українські прислі’я та приказки про здоров’я

  • Аби зуби, а хліб буде.
  • Без здоров’я нема щастя.
  • Бережи здоров’я змолоду, а честь під старість.
  • Бережи одежу знову, а здоров’я змолоду.
  • Бережи одяг, доки новий, а здоров’я — доки молодий.
  • Бережи честь змолоду, а здоров’я під старість.
  • Було б здоров’я, а все інше наживемо.
  • В здоровому тілі — здоровий дух.
  • Весела думка — половина здоров’я.
  • Вартість здоров’я знає лише той, хто його втратив.
  • Веселий сміх – це здоров’я.
  • Гіркий тому вік, кому треба лік.
  • Глянь на вигляд і про здоров’я не питай.
  • Гнила дошка цвяха не приймає.
  • Дай, боже, віку довгого, щастя доброго, талан у голови, долю під боки, а здоров’я хай укриває.
  • Держи голову в холоді, брюхо в голоді — і будеш здоров.
  • Держи голову в холоді, ноги в теплі, проживеш довгий вік на землі.
  • Держи ноги в теплі, голову в холоді, живіт в голоді — не будеш хворіть, будеш довго жить.
  • Добрі жорна усе перемелють.
  • Доброму камінню пісок не страшний.
  • Доки здоров’я служить, то людина не тужить.
  • Дуже слабий, як вчетверо вірьовка.
  • Здоровий, як вірьовка всемеро.
  • Здоровий, як циганова коняка: день біжить, а три лежить.
  • Здоровому все здорово.
  • Здоровий злидар щасливіший від хворого багача.
  • Здоровому все на здоров’я йде.
  • Здоров’я – всьому голова.
  • Здоров’я входить золотниками, а виходить пудами.
  • Здоров’я — краще багатства.
  • Здоров’я маємо — не дбаємо, а стративши — плачем.
  • Здоров’я в чистоті міцніє.
  • Здоров’я виходить пудами, а входить золотниками.
  • Здоров’я всьому голова.
  • Здоров’я живе обережністю.
  • Здоров’я приходить днями, а виходить годинами.
  • Здоров’я більше варте, як багатство.
  • Здоров’я за гроші не купиш.
  • Здоров’я – найдорожчий скарб.
  • Іржа залізо їсть, а чоловіка – хвороба.
  • Їж — не наїдайся; пий — не напивайся; говори — не договорюй; вперед— не заривайся; в середину — не мішайся; ззаду — не оставайся,— і будеш здоров.
  • Кого болять кості, той не думає в гості.
  • Люди часто хворіють, бо берегтися не вміють.
  • Міцний, як з клоччя батіг.
  • На похиле дерево і кози скачуть.
  • Найбільше багатство — здоров’я.
  • Не здужав третього хліба з’їсти.
  • На живому все заживе.
  • Паршиве порося і в петрівку мерзне.
  • Поганому животу й пироги вадять.
  • Подивись на вид та й не питай про здоров’я.
  • Помірність — мати здоров’я.
  • Світ великий — було б здоров’я!
  • Сміх краще лікує, ніж усі ліки.
  • Скрипливе дерево довше росте.
  • Скрипуче колесо довго їздить.
  • Старому та слабому годи, як малому.
  • Той здоров’я не цінить, хто хворим не був.
  • У кого що болить, той про те й гомонить.
  • У ворожки лікуватись – без здоров’я зостатись.
  • Хворому і мед гіркий.
  • Хоч мале, та вузлувате.
  • Череп’я довше живе, як цілий глек.
  • Часник сім хвороб лікує.
  • Як на душі, так і на тілі.
  • Як нема сили, то й світ не милий.

Прислів'я та приказки про здоров'я

Що радить народна творчість 

Прислів’я про здоров’я — це не просто збірник афористичних римованих виловлювань, що чарують своєю красою. Вони мають і прикладний характер: дають слушні поради, що потрібно робити, щоб хвороби обходили стороною: «Держи голову в холоді, ноги в теплі, проживеш довгий вік на землі». Цікаво, що перша частина цього вислову вже давно стала широко відомою приказкою. 

Почитавши приказки про здоров’я можна знайти там поради, яким користується і сучасна народна медицина, наприклад: «Часник сім хвороб лікує». А сучасні психотерапевти підтвердять, що «сміх краще лікує, ніж будь-які ліки», а якщо «прагнеш добре виглядати, то «не варто нервувати».

Читайте також:

приказки про здоров'я

Наші предки залишили ось такі настанови для того, хто хоче бути здоровим: «довго не спати», «бути помірним в усьому», «не переїдайся», «не перепивайся», «не переговорюйся», а також «рух — це здоров’я». Вивчаючи прислів’я про здоров я на українській мові, можна відкрити для себе сторінки народної мудрості, що сповнені життєвого досвіду поколінь, та можуть стати порадами на кожний день і допомогти прийняти правильне рішення в скрутну хвилину — і розрадити, і вселити надію, і навіть посміятись над собою, коли важко, адже сміх — це здоров’я. 

Рейтинг: 5 - 3 Голосов