Пошук по сайту
15.02.2019

Історичний роман у віршах “Маруся Чурай” – Ліна Костенко

Швидка навігація по сторінці: Розділ І. Якби знайшлась неопалима книга Розділ II. Полтавський полк виходить на зорі Розділ III. Гінець до гетьмана Розділ IV. Гінець до […]
15.02.2019

Бузиновий цар – Ліна Костенко, збірка віршів для дітей

ТЕЛЕГРАМА-БЛИСКАВКА Вночі за вовчими ярами зайці давали телеграми. І прочитала так сосна: «Чекайте квітами Весна». * * * ПОЛЬОВІ ДЗВІНОЧКИ Піднімає джміль фіранку. Каже: — Доброго […]
15.02.2019

Що доля нелегка, – в цім користь і своя є… – Ліна Костенко

“Що доля нелегка, – в цім користь і своя є, Блаженний сон душі мистецтву не сприяє.” Ліна Костенко Творчість Ліни Костенко – це ще одна сторінка […]
15.02.2019

Я вранці голос горлиці люблю – Ліна Костенко вірш зі збірки “Вибране”

Я вранці голос горлиці люблю. Скрипучі гальма першого трамваю я забуваю, зовсім забуваю. Я вранці голос горлиці люблю. Чи, може, це ввижається мені той несказанний камертон […]
15.02.2019

Українське альфреско – Ліна Костенко

Над шляхом, при долині, біля старого граба, де біда-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка в них ряба, вона, мабуть, несе […]
15.02.2019

Я додому пишу нечасто – Ліна Костенко вірш зі збірки “Вибране”

Я додому пишу нечасто, хоч забралась в таку далечінь. Заважає мені то щастя, то розваги, то просто лінь. Мамо моя, не сумуй… Щиру правду тобі скажу […]
15.02.2019

Крила – Ліна Костенко

А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда […]
15.02.2019

Страшні слова, коли вони мовчать – Ліна Костенко вірш

Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучився, […]
15.02.2019

Хай буде легко. Дотиком пера – Ліна Костенко вірш

Хай буде легко. Дотиком пера. Хай буде вічно. Спомином пресвітлим. Цей білий світ – березова кора, по чорних днях побілена десь звідтам. Сьогодні сніг іти вже […]
15.02.2019

Недумано, негадано – Ліна Костенко вірш зі збірки “Вибране”

Недумано, негадано забігла в глухомань, де сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань. Де вечір пахне м’ятою, аж холодно джмелю. А я тебе, а я тебе, а […]
15.02.2019

Дума про братів неазовських – Ліна Костенко драматична поема

ДІЙОВІ ОСОБИ: Павлюк Томиленко Сахно Черняк І все, і всі, що їм по дорозі стрічаються На місці їде віз, і все з ним розминається — дерева, […]
15.02.2019

Сніг у Флоренції – Ліна Костенко драматична поема

ДІЙОВІ ОСОБИ Джованфранческо Рустичї (Старий) Флорентієць Двое ченців Брат Домінік Три статуї святих у глибині саду Дев’ять муз, вони ж – в подобі карнавальних флорентійок, вони […]
15.02.2019

Кольорові миші – Ліна Костенко

Давно, іще в шістсот якомусь році, ну, цебто більш як три віки тому, коли носили шпаги ще при боці і розважали стратами юрму, коли відьом палили […]
15.02.2019

Пісенька про космічного гостя – Ліна Костенко

Достигають яблука ранети. Рання осінь листя золотить. Гарний хлопець з іншої планети, може, завтра в гості залетить. Діло звичне — міжпланетні мандри. Усміхнеться, зніме свій шолом. […]
15.02.2019

Дощ полив, і день такий полив’яний – Ліна Костенко

Дощ полив, і день такий полив’яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив’яний блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви […]
15.02.2019

Перший пароплав – Ліна Костенко

Було це вранцi. Я ще трохи спав. На землю скочив босими ногами, Як привiтався перший пароплав Далеко десь з Днiпром i з берегами. — Ту-ту! Ту-ту! […]
15.02.2019

Кобзар співав в пустелі косаралу – Ліна Костенко

Кобзар співав в пустелі Косаралу, У казематах батюшки-царя. Кайдани, шаленіючи, бряжчали, Щоб заглушити пісню Кобзаря. А пісня наростала у засланні. А пісня грати розбивала вщент. Правдивій […]
15.02.2019

Я прощаюся з рідним краєм – Ліна Костенко

Я прощаюся з рідним краєм у мовчанні, в побожній тиші… Вечір сонце пшеничне розкраяв і окраєць над полем залишив. Сонце, сонце, освітлюй тіні! Не заходь, почекай […]
15.02.2019

Дзвенять у відрах крижані кружальця – Ліна Костенко

Дзвенять у відрах крижані кружальця. Село в снігах, і стежка ані руш. Старенька груша дихає на пальці, їй, певно, сняться повні жмені груш. Їй сняться хмари […]
15.02.2019

Спинюся я – Ліна Костенко

Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй. Ще над Дніпром клубочиться задуха, і пахне степом сизий деревій. Та верби похилилися додолу, […]
15.02.2019

Батьківщино моя – Михайло Івасюк

Батьківщино моя, Зореносна моя, Бачу, правда твоя Над віками сія. Чую, слава твоя, Наче сонячний дзвін, Крізь сторіччя луна У серцях поколінь. Бери очі й мої, […]
15.02.2019

Я повсюди звертаюсь до тебе – Платон Воронько

Я повсюди звертаюсь до тебе У думках, у надіях, в жазі. Де б не був я, а ти, наче небо, Наді мною в ясі і грозі. […]
15.02.2019

Соняшна пісенька – Галина Могильницька

Ой, високе небо і чисте, А у небі — човник золотистий, А у човенці Сонечко сяє, Пісеньку веселу співає. Пісенька у Сонечка гарна, — Про високе […]
15.02.2019

Мати – Дмитро Павличко

Перше слово — Мати, Друге — Україна. Так учився розмовляти Я, мала дитина. Кожне слово пахне, Мов листочок м’яти. Та, мов квітка короваю, Пахне слово Мати. […]
15.02.2019

Україна – Надія Гуменюк

Є у кожної стеблинки, І в пташинки, і в дитинки На весь світ одна-єдина, Як матуся, — Батьківщина. Є у нас своя родина, Є верба і […]
15.02.2019

Три матусі – Леонід Полтава

Є у кожної дитини Матінка єдина, Та, що любить нас і дбає, Розуму навчає. Є у кожної дитини, Навіть сиротини, Наша Мати солов’їна — Рідна Україна. […]
15.02.2019

Не забудь! – Віктор Терен

Ще малий, але ж сміливець — Сам біжить у гай… Ти, мій хлопче, українець — Те запам’ятай. Ще мала, а по барвінок Вже ходила в гай… […]
15.02.2019

Україна, як рідная мати – Геннадій Деснянський

Від Донецька до Крима і Львова Розпростерлась моя сторона. Знають в світі красиве це слово – Україною зветься вона! Там, де простір безкрайнього поля, Від сівби […]
15.02.2019

Незалежність – Геннадій Деснянський

Синьоокого неба безмежність. Жовте поле родючих хлібів. Ми святкуєм свою незалежність Серед цих головних кольорів.
15.02.2019

Вірш про Україну – Лана Виноградова

Озера сині, ліси великі, Високі гори, глибокі ріки – Яка ж красива у нас країна! Найкраща в світі моя Україна!​