Сторінка 1 з 7
Наступна сторінка
Поезія… О, це зовсім інший світ. Світ благородних почуттів, що зачаровує нас своєю вишуканістю й красою. Світ тонких роздумів, природи. Хоча помиляються ті, хто переконаний, що поезія має бути зовсім відірвана від реального життя та від гумору. Бо поезія і є життям, бо життя і є поезією. Українська віршована гумористика налічує тисячі ентузіастів з природним хистом сміхотворця.
Є і корифеї віршованої гумористики, серед яких сяють на гумористично-сатиричному олімпі Павло Глазовий, Степан Олійний та багато інших. Читач сам зуміє вловити разючу відмінність між справжнім гумористом і тим безжурним віршоробом, якому байдуже, що написати аби лиш побачити це надрукованим. Хоча багато й невідомих гумористів заслуговують на те щоб їх почули. Змальовані ними у віршах комічні ситуації, побутові деталі, мова персонажів – усе це дихає реальністю.
Побачене, почуте, підмічене, досліджене, наболіле лягає у їх жартівливій поезії неоціненним художнім вантажем, що забезпечує завидну літературну довговічність гумористичних віршів. Українська віршована гумореска завжди лунала не лише з високої сцени, а й в простих побутових ситуаціях, на весіллях, хрестинах інших сімейних святах. Тому вона і стала одним із найулюбленіших жанрів народного гумору.