На засіданні казав:
—Якщо глибше взять питання,
Що таке, по суті, баня?
Дехто каже: душ… вода…
Верхоглядство! Єрунда!
Не забудьмо, що під душі
Стануть в ряд живії душі.
Отже, суть — свіжить їм дух!
Так, щоб з бані чулось: «Ух!»
…Згідно тому міркуванню,
Спорудить задумав баню!
У райцентрі на виду
У занедбанім саду
Через рік з піску і глини
Піднялись високі стіни.
Доки стіни сохли рік,
Трішки хилячись на бік,
Зав добув чотири балки,
Три бачки і дві мочалки.
Доки балки сохли рік,
Зав дістав і приволік
Жерстяну трубу весною —
В два обхвати шириною,
Тридцять метрів висота!
Не труба, а красота!
Через рік в ту саму пору
Підняли трубу угору!
Закопиливши губу,
Поглядав він на трубу
І підкреслював солідно:
—От труба! Аж в область видно!…
Потім балки хтось украв.
І стривожений наш зав
Про загрозливі ті факти
Написав чотири акти.
Не минуло й років два,
Як біда прийшла нова:
Саме в час, як зав купався
Дома в ночвах полоскався,
В шибку брякнув дід Кузьма:
—Караул! Труби нема!
Зав закліпав: — от так штука!
Та невже хто вкрав, падлюка?..
Полетів на ту біду
І побачив у саду:
На траві труба лежала,
Всі дубочки поламала,
Розрощивши, мов лозу,
Прокуророву козу.
Наполоханий грозою,
Зав мотнувся за козою!
Перемацав сотні кіз
І взамін… аж дві привіз.
Після цього зав-ледащо
Взявсь за діло ніби краще.
Сам рихтує він трубу
Вже сімнадцяту добу!
Та не скоро ще під душі
«Стануть в ряд живії душі».
Змарнував він гроші й час…
За ці роки — гляньте! — в нас
Збудували млин і школу,
В клуб дістали радіолу,
По асфальту з дальніх сіл
Став ходить автобус «ЗІЛ»,
Лиш стирчить і досі в плані
Будівництво горе-бані!
Чи не в вас, бува, той зав,
Про якого я писав?
1954
