Друкувати
Свято Маланки (меланка) українці відзначали ще за язичництва. Згідно з давнім міфом, Міланка була дочкою слов’янського божества Лада, яку одного разу викрав злий змій і закрив у підземному царстві. Але богатир Василь-Місяць врятував дівчину, ставши згодом її чоловіком.

В українській народній традиції свято Маланки об’єднало дохристиянські та християнські, різдвяні звичаї. Так, одним із найвідоміших є водіння кози, коли одного з хлопців перевдягали в Маланку та водили по домівках, співали пісні розігруючи сценки. Коза в цьому випадку символізувала вмираюче та воскресне божество, а сам обряд був покликаний залучити багатство та добрий урожай. Перш ніж зайти до хати, маланкарі запитували у господарів дозвіл:

Ой господарю, господарочку,
Пусти в хату Маланочку,
Маланочка чисто ходить,
Ніччю в хаті не нашкодить.
Як нашкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір!

Зміст:

Свято Маланки

Коли маланка в Україні

В Україні свято Маланки, відзначається у середу, 13 січня, або Щедрий вечір, Васильєв вечір (14 січня – день пам’яті Василя Великого).

Найкращі пісні на маланку тексти

Маланка слова пісні “Ой господарю, господарочку”

Ой господарю, господарочку,
Пусти до хати Маланочку. (2)

Наша Маланка малесенька,
Як конопелька, тонесенька. (2)

Наша Маланка не сама ходить –
Нашу Маланку Василь водить. (2)

Наша Маланка – господиня,
На ополонці ложки мила. (2)

На ополонці ложки мила,
Ложку й тарілку упустила. (2)

Ложку й тарілку діставала –
Шовковий фартух замочила. (2)

Ой повій, вітре буйнесенький,
Висуши фартух тонесенький. (2)

***

Cлова маланки “Ой в Петрівочку нічка маленька”

Ой в Петрівочку нічка маленька,
Не виспалася наша Маланка. (2)

Наша Маланка-подністрянка
Дністром плила, ноги мила. (2)

Дністром плила, ноги мила
Та й тонкий фартух замочила. (2)

Повій, вітре буйнесенький,
Висуши фартух тонесенький. (2)

Повій, вітре, із болота,
Висуши фартух, як золото. (2)

Повій, вітре, туди-сюди,
Висуши фартух помежи люди. (2)

У ваших дверях чотири дошки,
Пустіть Маланку до хати трошки. (2)

Пустіть Маланку, будем співати,
Дасте горіхів – будем кусати. (2)

Наша Маланка подністрянка
Дністром плила, ноги мила. (2)

***

Маланка слова пісні “Наша Маланка неробоча”

Наша Маланка неробоча,
На ній сорочка парубоча. (2)

Наша Маланка – ой господиня:
Ввійде до хати, наробить дива.(2)

А ложки, миски під лавкою
Припали пилом, муравою. (2)

Наша Маланка – господиня,
На ополонці ложки мила. (2)

На ополонці ложки мила,
Ложку й тарілку упустила. (2)

Ложку й тарілку діставала –
Шовковий фартух замочила. (2)

Ой повій, вітре буйнесенький,
Висуши фартух тонесенький. (2)

Ой повій, вітре, з-за Дунаю,
Висуши фартух хоч ізкраю. (2)

Ой повій, вітре, сюди-туди,
Висуши фартух межи люди. (2)

***

Меланки слова пісні “Ой учора ізвечора Пасла Маланка два качора”

Ой учора ізвечора
Пасла Маланка два качора.

Ой пасла-пасла, – загубила,
Пішла шукати – заблудила.

Ой приблудила в чисте поле,
Там Василечко плужком оре.

Ой ори-ори, Василечку,
Виведи мене на стежечку.

Виведи мене на стежечку,
Посію тебе в горідечку.

Та й буду тебе поливати,
В русую косу заплетати.

В русую косу заплетати
Та й до церковки проводжати.

Наша Маланка ложки мила
Та й у тарілці утопила.

Ложки в тарілку утопила,
Біленький фартух замочила.

Наша Маланка не робоча,
В неї сорочка парубоча.

Друга

Наша Маланка качурі пасла,
Аж поки зірка вечірня згасла. (2)

А пасучи їх, загубила,
А шукаючи – заблудила. (2)

Ой приблудила в чистеє поле –
А там Василько плужком оре. (2)

Він ані оре, ані плужить –
За Маланкою дуже тужить. (2)

Ой ти дівочко-Маланочко,
Коли до тебе приходити? (2)

Коли до тебе приходити,
Скрипки-цимбали приносити? (2)

Ой черчику-Васильчику,
Посію тебе в городчику. (2)

Та буду тебе шанувати –
По тричі на день поливати. (2)

По тричі на день поливати,
За русу косу затикати. (2)

***

Меланки слова пісні “Наша Маланка – господиня”

Наша Маланка – господиня,
Сорок грядок – одна диня. (2)

Наїхали купці з Бару:
Добрий вечір, господарю! (2)

Ой а нам люди говорили,
Що у вас дині уродили. (2)

Сторгували тую диню
За сто рублів ще й за гривню. (2)

Поки ту диню торгували –
Нашу Маланку хлопці вкрали! (2)

***

Меланки слова пісні “Наша Маланка боса ходила”

Наша Маланка боса ходила,
Наша Маланка воду носила

Воду носила, роси збивала
Наша Маланка птахом літала (2)

Птахом літала, небом Блукала
Наша Маланка Бога шукала

Наша Маланка боса ходила,
Наша Маланка воду носила

Воду носила, роси збивала
Наша Маланка птахом літала.

***

Слова на маланку “Маланочка, світом ходи”

Маланочка, світом ходи.
Та й з дороги людей зводи.
Та й з дороги християнства
Навертає до поганства.
Гой ти донько-християнко,
Та най скаже твоя мамка,
Як вона тя народила,
Який празник спорядила,
Скільки кумів закликала,
Християнську віру дала.

***

Слова на маланку “Де коза ходить”

Де коза ходить,
Там жито родить.
Коза ногами —
Жито копами.

Де коза рогом,
Там жито стогом.
Де не буває,
Там вилягає.

Го-го-го козо,
Го-го-го сіра,
Го-го рогата,
Го-го кудлата.

Ти розходися,
Розвеселися,
Козо-небого,
Поскач немного.

Коза упала,
Нежива стала.
Протягла ріжки,
Витягла ніжки.

Козо-козуню.
Ой, пробудися.
Ґазді й ґаздині
Низько вклонися.

Несуть щедрівку,
В цебрі горівку,
В мисці горішки
Ще й кільце кишки.

***

Вінчованє до Маланки

А ти, пане господарю,
В тебе в дворі як у царя:
В тебе стелї все кидрові,
А помости маймурові,
В тебе стїни мальовані,
Сріблом, злотом цвітковані.
А ти, пане господарю,
В тебе в скринях як у царя:
Усі в срібло кованії,
В них червонні не бранії,
В них жемчуги не кивані,
В них коралї не вберані.
А ти, пане господарю,
В тя подвірє як у царя:
Куда станеш – кошарочка,
Куда глянеш – отарочка;
Куда станеш – все стодоля,
Куда глянеш – божа воля.
А ти, пане господарю,
В тебе стайні як у царя:
В тебе конї все турецкі,
В тебе воли загорецкі;
В тебе конї в сріблї дзвоня,
В тебе воли від короля.
А ти, пане господарю,
В тебе лани як у царя:
В тебе лани як загаї,
На них жита як дунаї.
На них жита як жир ситі,
А пшениця як столиця.
А ти, пане господарю,
В тебе жона як у царя:
Бо де ходит, жемчуг сходит,
А де ступит, село купит,
Вогонь кладе – злот хрест найде,
По воду йде – вина несе.

Обряд водіння кози

Обряд водіння кози

Водити Козу – звичай хлопців. Натовп юнаків ходить від двору до двору із символічною зіркою-провісницею. Зазвичай її роблять восьмикутною.

Сам же обряд водіння кози символізував багатство та достаток, багатий урожай. Хлопця перевдягали в козу, надягаючи на нього вивернутий навиворіт кожух та маску. Його водили від дому до будинку, розігруючи сценки за наступним сценарієм: коза була якимсь божеством – вона приходила, помирала, потім з’являлася знахарка чи лікар, які її піднімали та воскрешали.

Найменшому дістається роль Кота, який ходить із сумкою для сала і постійно нявкає — випрошує гостинці. Як добре стемніє, починають водити Козу — засвітло з Козою не ходять.

Окрім цього, популярними були маски кота, ведмедя, так званого горохового коня. Всі ці обряди були спрямовані на те, щоби вигнати зиму і зустрічати швидке наближення весни.

читайте також:

Рейтинг: 5 - 5 Голосов