Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Пошук у сторінках
Друкувати

Сивий кульбаба

Кульбаба, цілий світ,
Круглий як земля,
Ти кличеш мене на бенкет,
Срібла поля.

Поседеешь, отцветешь,
Разлетишься весь.
Але туга і страхи — брехня,
Щастя вічно тут.

Поседеешь, але сивий
Пам’ятай свій черга.
Будеш знову золотий,
Вранці, через рік.
К. Бальмонт

***

Кульбаба
Ось вони! Мовчки, мовчки
Коріння сік готують білий,
Гіркуватим молочком
Годують стебло пустотіла.

І знову мовчки, мовчки
Закриваються вміло,
І під рудим ковпачком
Дозріває свято білий.

Оновляться всі двори,
Всі галявини до єдиної.
Распрекрасние кулі,
Розвеселі сивини.

Легкий подих іль вітерець –
Пух летить за жменькою жменька.
І залишиться гурток
Зразок наперстка.
Ст. Берестов

***

Кульбаба
Парашутисти
З пухнастих кульок
Над строкатим річним лугом
Летять парашутисти
Навздогін один за одним.
Ледь торкнуться землі —
Заснуть, як на диванчику.
А по весні прокинуться…
І будуть — кульбабки!
В. Токмакова

***

Кульбаба

Кульбаба придорожній
Був, як сонце золотим,
Але відцвів і став схожим
На пухнастий білий дим.

Ти лети над теплим лугом
І над тихою річкою.
Буду я тобі, як другові,
Довго слідом махати рукою.

Ти неси на крилах вітру
Золоті насіння,
Щоб сонячним світанком
Повернулася до нас весна.
Ст. Степанов

***

Кульбаби

Захлопоталась дівчинка
У зеленім кожушку,
Два жовті обсевочка
Саджаючи на піску.

Не тримаються і на-піди:
Пісок їм не радий?
А сонце вже на заході
І золотиться сад.

«Противні, вперті!»
— Мовчи, маленька дочка,
Якщо неприємні ями їм,
Ми стеблинки їм геть.

Ось бачиш: все на краще —
Дитя, развеселись,
По горбку зыбучему
Дві зірочки засяяли.

Волохаті, шафранные
Звездинки з квітів…
Ну от, моя бажана,
І садочок твій готовий.

Отпрыгаются ноженьки,
Весь висиплеться сміх,
А ніч прийде — у боженьки
Ліжечка є для всіх…

Заснеш ти, ангел-дівчинка,
В пуху, на лікті…
А жовтих два обсевочка
Розпластані в піску.

***

На кульбабках залюбки
Примостилися жуки
Дощик крапне – то з квіток
Заберуться під листок.

***

РАЗ – кульбабка край доріжки,
ДВА – кульбабка біля ніжки,
ТРИ – кульбабка без жука,
Ще ЧОТИРИ – з-під листка,
П’ЯТЬ – пушинки розлетілись.
Далі – пальчики скінчились.

***

У кульбаб між пелюсток
Джміль вишукував медок
І носив його джмелисі,
Бо в хатинці на узліссі
На сніданок їсти звик
Кульбабовий медовик.

***

В небесного сонечка
Квітне в травах донечка.
Запашна у неї шапка.
Ім’я в донечки – Кульбабка.

***

На поле хом’як через гай навпрошки
Іще до схід сонця з мішками побіг,
Щоб заготувати з кульбаби листки
На юшку, зелені борщі і пиріг.
Зірвав наостанок ще й кілька квіток.
– Зварю, – каже, – з них солоденький медок!

***

Квітка в травах золотилась,
У хустинку нарядилась.
В запашній її хустинці
Не цукерки, не гостинці.
У хустинці мами-квітки
Вже ростуть зернятка-дітки
Скоро, скоро понад лугом
Розлетяться ніжним пухом.

***

Сів метелик на кульбабку,
До медку покликав бабку
Комара, дві мошки й муху.
Глядь! Павук повзе щодуху!
Всі з кульбабки від біди
Розлетілись хто куди!

***

На луках весняних погожої днини
Розквітла кульбаба, пахуча, пригожа,
Тягнулась до сонечка з дудки-стеблини,
Й сама була трішки на сонечко схожа.
Пройшло небагато квітучого часу,
Й пелюстки зробились пушинками хутко,
Як тільки війнув вітерець, вони зразу
До неба злетіли. Лишилась лиш дудка.

Короткі вірші про кульбабу для дітей 3-4 років

У стежки кульбаба
Скинув жовтий сарафанчик.
Став пухнастим, немов пух:
— Братці! Як же я опух!
Н. Турова

***

Був я
Сонечком
Променистим.
Став я
Облачком
Пухнастим.

***

Кульбаба! До чого ж
Ти на хмарка схожий.
Страшно навіть і поглянути:
Як би хмарка не здути!
Р. Вієру

***

Жовта кульбаба
Зняв свій сарафанчик,
Змінив він плаття нудне
На біле повітряне.
Н. Нехаєва

***

Я – кульбаба,
Сонячний хлопчик
Тягнуся до сонця
Золотий головою.
З вітром попутним
На парашуті
Навіть можу облетіти
Куля земний!

***

Під парканом, на газоні
За останнім фасоном,
Кульбаба ріс та ріс
Шкода мені його до сліз —
Шапку вітерець відніс.
Т. Андрєєва

***

Округлився кульбаба,
Кульбаба распушился!
Був зелений сарафанчик
За ніч в шубку перешился!
Дуже жарко влітку в шубці,
Вітерець допоміг квіточки:
Налетів, залишивши в спідниці –
Буде зимно тільки вночі.
А. Вайнер

***

Расшалился вітерець:
Сильно дув, уміло…
І відправився в політ
Кульбаба білий!
Н. Мельник

 

Вірші про кульбабу для дітей 5-6 років

У жаркий день — килимом веселим!
Його дуже люблять бджоли.
Джміль поспішає здалеку
До бурштинового квітки.
Кульбаба — хитрованчик
Ясним сонечком сяє.
На діточок — одуванов
Парашути одягає.
Відправляє в дорогу з ранку,
Довіряючи всім вітрам.
Зеленіє луг-диванчик,
Засинає кульбаба.
Л. Дуніна

***

Розцвіли веселі,
Жовті болванчики,
І вкрили землю нашу кульбаби.
Крутять цікавими,
Симпатичними мордочками,
І намагаються дружити
З різними комашками.
Скоро, дуже скоро,
Ці кульбаби
Змінять свої жовті
Диво — сарафанчики.
Земляні сонечка
Стануть білосніжними,
Легкими, повітряними
Кульками ніжними.

***

Яскраво-жовтий кульбаба
Весь під дощиком промерз,
А коли просох на сонці –
Сам себе дізнатися не зміг:
Він побілів і розпух,
І розсипався, як пух.
Полетів пушинок рой
Над притихшею травою,
Над парканом, над річкою,
Над стежкою луговий
Під веселий крик хлопців:
«Парашутики летять!»
С. Шушкевич

***

Ми у бабусі на дачі
Весь зірвали кульбаба,
Щоб для мами на день народження
З нього зварити варення.

Взялися сміливо ми за справу,
І робота закипіла:
Багато баночок закрили –
Мамі, близьким подарували.

***

Лише сонечко пригріло,
Біля стежки в ряд,
Квіточки переодягнули
Свій сонячний наряд.
Ніжаться на сонечку,
Купаються в росі,
Світяться, як зірочки,
В низенькій траві.
Біжить час і квітка,
Перетворювався в бульбашка!
Дмухнув тихо на нього —
І в долоні немає його!
Л. Алейнікова

***

Виріс він сьогодні
Прямо на доріжці-
Жовта кульбаба,
Сонечко на ніжці!
Скоро вбрався
В нові одягу:
Білим став, повітряним-
Хмара на ніжці!
Вітерець розвіяв
Всі пушинки-крихти.
Облисів він, бідний,
Кнопочка на ніжці…
Д. Еловикова

***

Близько канавки,
У зеленій травичці
Кульбаба зажурився,
Білий світ йому не милий.
Утримати не просто
Пишну зачіску
Шийці тонкої, немає сил!
Кульбаба засумував.
Сліз наплакав море.
Вітер врятував від горя —
Дмухнув раз і в одну мить
Кульбаби постриг!
А. Канін

***

Як-то вранці вийшло
На прогулянку літо,
Расплескало бризки
Сонячного світла.
Де торкнувся землі
Золотистий зайчик,
Відразу ж прокинувся
Жовта кульбаба.
Всі вони спочатку
Були золотими,
А потім раптом стали
Білими, сивим.
Роздмухує вітер
Легкі пушинки —
Здається, що влітку
Кружляють сніжинки.
Я нарву букетик
Хмар на ніжці,
Заховаю їх від вітру
На своєму віконці.
Н. Радченко

***

На галявині, де кущі,
Яскраво-жовті квіти
З сонечком прокинулися,
Солодко потяглася.

Здивувалися комарі:
Немає квітів, одні кулі,
Ніжні, пухнасті,
Світло-сріблясті.

Повз вітерець втік,
Вітер кульки качав,
І летить за рядом ряд
Парашютиков загін.
Н. Чупрова

1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок
(Оцінок немає, будьте першими)
Завантаження...