Василь Стефаник хронологічна таблиця
Василь Семенович Стефаник
| Псевдо | Желізний |
|---|---|
| Народився | 14 травня 1871 Русів, Снятинський район, Івано-Франківська область |
| Помер | 7 грудня 1936 (65 років) Русів, Снятинський повіт, Станіславське воєводство, Польська республіка ·пневмонія |
| Країна | ЗУНР, Польська Республіка, Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | письменник, політик |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Мова творів | українська |
| Роки активності | 1883–1936 |
| Напрямок | експресіонізм |
| Жанр | новела |
Василь Стефаник біографія хронологічна таблиця текст
| Дата | Подія |
|---|---|
| 14 травня 1871 | Народився Василь Семенович Стефаник в с. Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім’ї заможного селянина. |
| 1883 | Стефаник вступає до польської гімназії в Коломиї, де з четвертого класу бере участь у роботі гуртка гімназичної молоді. Учасники гуртка вели громадсько-культурну роботу серед селян (зокрема, організовували читальні). Стефаник-гімназист починає пробувати сили в літературі. Зі своїх перших творів Стефаник опублікував без підпису лише один вірш. |
| 1888 | Оповідання “Нечитальник” |
| 1889 | “Лумера” |
| 1890 | Стефаник у зв’язку із звинуваченням в нелегальній громадсько-культурній роботі змушений був залишити навчання в Коломиї і продовжити його в Дрогобицькій гімназії. Там він брав участь у громадському житті, став членом таємного гуртка молоді, особисто познайомився з Франком, з яким потім підтримував дружні зв’язки. |
| 1892 | Після закінчення гімназії Стефаник вступає на медичний факультет Краківського університету. Однак, за визнанням письменника, з тією медициною “вийшло діло без пуття”. Замість студіювання медицини він поринає у літературне і громадське життя Кракова. |
| 1890 | Перша стаття — “Жолудки наших робітних людей і читальні” |
| 1893 — 1899 | Пише і друкує в органах радикальної партії “Народ”, “Хлібороб”, “Громадський голос” та “Літературно-науковому віснику” ряд статей: “Віче хлопів мазурських у Кракові”, “Мазурське віче у Ржешові”, “Мужики і вистава”, “Польські соціалісти як реставратори Польщі od morza do morza”, “Книжка за мужицький харч”, “Молоді попи”, “Для дітей”, “Поети і інтелігенція”. |
| 1896—1897 | Час особливо напружених шукань Стефаника. Намагання його відійти від застарілої, як йому здавалося, описово-оповідної манери своїх попередників на перших порах пов’язувалося з модерністичною абстрактно-символічною поетикою. |
| 1896 — 1897 | Він пише ряд поезій у прозі і пробує видати їх окремою книжкою під заголовком “З осені”. |
| 1897 | У чернівецькій газеті “Праця” побачили світ перші реалістичні новели Стефаника — “Виводили з села”, “Лист”, “Побожна”, “В корчмі”, “Стратився”, “Синя книжечка”, “Сама-саміська”, які привернули увагу літературної громадськості художньою новизною, глибоким та оригінальним трактуванням тем з життя села. |
| 1899 | Перша збірка новел — “Синя книжечка”. |
| 1900 | Вийшла друга збірка Стефаника — “Камінний хрест” |
| 1901 | Третя збірка новел Стефаника — “Дорога” |
| 1905 | Четверта збірка письменника — “Моє слово” |
| 1916 | Стефаник пише новелу “Марія”, яку присвячує пам’яті Франка. |
| 1927 — 1933 | Стефаник опублікував ще більше десяти новел. В останні роки життя Стефаник пише також автобіографічні новели, белетризовані спогади. До них належать такі твори, як “Нитка”, “Браття”, “Серце”, “Вовчиця”, “Слава йсу”, “Людмила”, “Каменярі”. |
| 1933 | Відмовився від персональної пенсії, коли довідався про штучно створений голод і переслідування української інтелігенції. |
| 7 грудня 1936 | Останні роки життя письменник тяжко хворів. Помер і похований у рідному селі. |
Популярні твори:
Біографії
Посилання
