Пошук по сайту

Вже на носі ювілей,

отже, треба — як в людей:

треба книжку, ще й хорошу,

й презентацію, й фуршет…

Ці проблеми — наче воші,

аж звивається поет.

А всі спонсори пропали,

і помічників катма.

Мов стіна довкола стала,

і пробитися — дарма.

Літо спечне — це б до моря

чи в село — до солов’їв…

А поет — мов хорт у горах,

у гонитвах душу з’їв.

Тож яка уже там рима

і поезія яка?

Обіцяли й на калими,

не дали ж і п’ятака.

Серце б’ється в апогеї,

в нім образа, страх і щем…

Пережити б ювілеї,

будні ми переживем.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *