Василь Симоненко хронологічна таблиця

Василь Симоненко біографія

Ім’я при народженніВасиль Симоненко
ПсевдоВ. Щирбань, В. Миколайчук, Симон.
Народився8 січня 1935
с. Біївці, Лубенський район, Полтавська область, Українська СРР, СРСР
Помер13 грудня 1963 (28 років)
Черкаси, Українська РСР, СРСР
·ниркова недостатність
ГромадянствоСРСР
Діяльністьпоет, журналіст
Жанрвірш і оповідання

Василь Симоненко народився в с Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині 8 січня 1935 р. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі. Протягом 1942—1952 pp. майбутній поет навчався в школі: 4 класи — у Біївцях (1942—1946), решта — у сусідніх селах Єньківцях (1946—1947) і Тарандинцях (1947—1952). У 1952 р. закінчив із золотою медаллю середню школу в Тарандинцях, вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка. Брав участь у літературній студії імені Василя Чумака (СІЧ).

У 1957— 1960 рр. працював у газеті «Черкаська правда», потім, у 1960—1963 pp.,— у газеті «Молодь Черкащини», власним кореспондентом «Робітничої газети», а також займався літературною творчістю.
1962 р. Василь Симоненко став членом СПУ. Він планував вступати до аспірантури Інституту літератури АН УРСР, вийшла єдина його прижиттєва збірка «Тиша і грім».

У середині 1962р. поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції ім. Т. Шевченка (м. Сміла). У зв’язку з тим, що влада всіляко боролась з Василем Симоненком, можна зробити висновок, що це побиття не було випадковим.

Василь Симоненко хронологічна таблиця

ДатаПодія
8 січня 1935Василь Симоненко народився в с Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі.
1942—1952Майбутній поет навчався в школі: 4 класи — у Біївцях (1942—1946), решта — у сусідніх селах Єньківцях (1946—1947) і Тарандинцях (1947—1952).
1952Закінчив із золотою медаллю середню школу в Тарандинцях, вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка. Брав участь у літературній студії імені Василя Чумака (СІЧ).
1957Закінчив факультет журналістики Київського університету.
1957— 1960Працював у газеті «Черкаська правда».
1960—1963У газеті «Молодь Черкащини», власним кореспондентом «Робітничої газети», а також займався літературною творчістю.
1962Василь Симоненко став членом СПУ. Він планував вступати до аспірантури Інституту літератури АН УРСР, вийшла єдина його прижиттєва збірка «Тиша і грім».
Середина 1962Поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції ім. Т. Шевченка (м. Сміла). У зв’язку з тим, що влада всіляко боролась з Василем Симоненком, можна зробити висновок, що це побиття не було випадковим.
1963Казка «Цар Плаксій і Лоскотон»
13 грудня 1963Поет помер у черкаській лікарні (за офіційною версією, від раку), похований у Черкасах.
1964Вийшла посмертна збірка «Земне тяжіння» (книгу було висунуто на здобуття Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка 1965р. (посмертно)
1981З’явилася книга вибраного «Лебеді материнства» з передмовою Олеся Гончара.
25 грудня 2008Національний банк України випустив в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену поету.
17 листопада 2010У місті Черкасах на вулиці Фрунзе, біля палацу одружень (історичний Будинок Щербини), був відкритий пам’ятник поетові. Автор монумента — Владислав Димйон.

Біографії

Розділи

Посилання

Рейтинг: 5 - 3 Голосов