Василь Симоненко хронологічна таблиця
Ім’я при народженні | Василь Симоненко |
Псевдо | В. Щирбань, В. Миколайчук, Симон. |
Народився | 8 січня 1935 с. Біївці, Лубенський район, Полтавська область, Українська СРР, СРСР |
Помер | 13 грудня 1963 (28 років) Черкаси, Українська РСР, СРСР ·ниркова недостатність |
Громадянство | СРСР |
Діяльність | поет, журналіст |
Жанр | вірш і оповідання |
Василь Симоненко народився в с Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині 8 січня 1935 р. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі. Протягом 1942—1952 pp. майбутній поет навчався в школі: 4 класи — у Біївцях (1942—1946), решта — у сусідніх селах Єньківцях (1946—1947) і Тарандинцях (1947—1952). У 1952 р. закінчив із золотою медаллю середню школу в Тарандинцях, вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка. Брав участь у літературній студії імені Василя Чумака (СІЧ).
У 1957— 1960 рр. працював у газеті «Черкаська правда», потім, у 1960—1963 pp.,— у газеті «Молодь Черкащини», власним кореспондентом «Робітничої газети», а також займався літературною творчістю.
1962 р. Василь Симоненко став членом СПУ. Він планував вступати до аспірантури Інституту літератури АН УРСР, вийшла єдина його прижиттєва збірка «Тиша і грім».
У середині 1962р. поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції ім. Т. Шевченка (м. Сміла). У зв’язку з тим, що влада всіляко боролась з Василем Симоненком, можна зробити висновок, що це побиття не було випадковим.
Василь Симоненко хронологічна таблиця
Дата | Подія |
---|---|
8 січня 1935 | Василь Симоненко народився в с Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі. |
1942—1952 | Майбутній поет навчався в школі: 4 класи — у Біївцях (1942—1946), решта — у сусідніх селах Єньківцях (1946—1947) і Тарандинцях (1947—1952). |
1952 | Закінчив із золотою медаллю середню школу в Тарандинцях, вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка. Брав участь у літературній студії імені Василя Чумака (СІЧ). |
1957 | Закінчив факультет журналістики Київського університету. |
1957— 1960 | Працював у газеті «Черкаська правда». |
1960—1963 | У газеті «Молодь Черкащини», власним кореспондентом «Робітничої газети», а також займався літературною творчістю. |
1962 | Василь Симоненко став членом СПУ. Він планував вступати до аспірантури Інституту літератури АН УРСР, вийшла єдина його прижиттєва збірка «Тиша і грім». |
Середина 1962 | Поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції ім. Т. Шевченка (м. Сміла). У зв’язку з тим, що влада всіляко боролась з Василем Симоненком, можна зробити висновок, що це побиття не було випадковим. |
1963 | Казка «Цар Плаксій і Лоскотон» |
13 грудня 1963 | Поет помер у черкаській лікарні (за офіційною версією, від раку), похований у Черкасах. |
1964 | Вийшла посмертна збірка «Земне тяжіння» (книгу було висунуто на здобуття Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка 1965р. (посмертно) |
1981 | З’явилася книга вибраного «Лебеді материнства» з передмовою Олеся Гончара. |
25 грудня 2008 | Національний банк України випустив в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні присвячену поету. |
17 листопада 2010 | У місті Черкасах на вулиці Фрунзе, біля палацу одружень (історичний Будинок Щербини), був відкритий пам’ятник поетові. Автор монумента — Владислав Димйон. |