Сторінка 1 з 25
Наступна сторінка
В чім секрет незгасного інтересу до гуморески? Може в тім, що наш народ дуже полюбляє сміх? Може в тім, що наша література має багату традицію в жанрі гуморески, а сатирики й гумористи, як повелося, й дотепер в дефіциті? Причина в тім, що гумористи намагаються вселити в душі читачів непогасний оптимізм, впевненість у тому, що наша країна підніметься з попелу і руїн, стане могутньою і красивою.
Смішні байки, байки Глібова Леоніда лікувальний сміх гумору і сатири потрібний людям, як хліб насущний у їхніх щоденних клопотах.
Гумореска – це плідний розвиток традиції народного гумору, тільки вже на новому, вищому щаблі літературного процесу. Часом здається що всі гуморески та фейлетони таких відомих майстрів, як гуморески Остапа Вишні, гуморески Павла Глазового, гуморески Степана Руданського, Степан Олійник гуморески, Петро Ребро вірші – то не плід їх художньої уяви, а звичайні малюнки з натури. Українські гуморески цих та інших авторів відзначаються оригінальністю тематики та характерів героїв, життєвою достовірністю змальованих подій і складною простотою гумористичної оповіді. Байки українських письменників для своїх гуморесок вони вишукують цікаві історії, оригінальні комічні ситуації. Тому їх гуморески сприймаються як аргументовані, розважливі слова про непросте життя народу і, зрештою, як слова, що поетизують привабливість, гуманно-людяний зміст великої справи виховання в нього ідейно-моральної краси.
Глазовий писав чимало цікавих творів про: гуморески про школу, гуморески про село, гуморески для дорослих, гуморески про мову та багато інших тематичних гуморесок.