Сторінка 1 з 6
Наступна сторінка
Дмитро Васильович Павличко (нар. 28 вересня 1929, Стопчатів, нині Косівський район) — український поет, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч, Герой України.
Дмитро Павличко
Народився 28 вересня 1929 року в с. Стопчатів, нині Косівський район, Івано-Франківська область, Україна (тоді Коломийський повіт, Станіславське воєводство, Польська Республіка) в селянській родині.
Дмитро Павличко цікаві факти з життя – початкову освіту здобув у польськомовній школі в Яблунові, продовжив навчання в Коломийській гімназії, а далі — в Яблунівській середній школі.
З осені 1945 p. по літо 1946 р. був ув’язнений за сфабрикованою справою щодо звинувачення у належності до УПА.
У 1953 р. закінчив філологічний факультет Львівського університету.
Член КПРС з 1954 по 1990 роки. З 1955 року — член ЦК ЛКСМУ.
Завідував відділом поезії редакції журналу «Жовтень» (нині — «Дзвін»), після переїзду до Києва працював у секретаріаті СПУ. Протягом 1971-1978 pp. Д. Павличко редагував журнал «Всесвіт».
Дмитро Павличко вірші – перша збірка поезій «Любов і ненависть» з’явилася у 1953 р. Пізніше побачили світ поетичні книги «Моя земля» (1955), «Чорна нитка» (1958),«Правда кличе» (1958), — вісімнадцятитисячний тираж книжки було знищено за вказівкою партійних цензорів. «Пальмова віть» 1962. У 1968 р. вийшла збірка «Гранослов», згодом «Сонети подільської осені»(1973), «Таємниця твого обличчя» (1974), «Сонети» (1978), «Спіраль» (1984), «Поеми й притчі» (1986), «Покаянні псалми» (1994). Д. Павличко уклав антологію перекладів «Світовий сонет» (1983). Літературно-критичні праці зібрані в книжках «Магістралями слова» (1978), «Над глибинами» (1984), «Біля мужнього слова» (1988).
Дмитро Павличко на святі 500-ліття Запорозького козацтва. С. Капулівка, 1990 р.
Д.Павличко з дружиною Богданою в Донецьку. Праворуч — В.Білецький
Д. Павличко — один з організаторів Народного Руху України, Демократичної партії України, перший голова Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка.
У 1990—1999 роках — Народний депутат України.
У 2002 році став почесним профессором НаУКМА. 1 вересня він прочитав інавґураційну лекцію на тему «Українська національна ідея».
З 21 жовтня 2005 року — знову обраний народним депутатом України (фракція Української Народної Партії).
На IV Всесвітньому Форумі Українців, що відбувся в Києві 18-20 серпня 2006 р., Павличка Дмитра Васильовича було обрано Головою Української Всесвітньої Координаційної Ради.
Популярні твори Дмитра Павличка
- Дмитро Павличко “Два кольори” (пісня)
- “Наш прапор” – Дмитро Павличко
- “Я вітаю Діда й Тата” Дмитро Павличко вірш
- “Зажурилась квітка” Дмитро Павличко вірш
- “Де найкраще місце на землі” Дмитро Павличко вірш
- “Обруч” Дмитро Павличко вірш
Біографії