Друкувати
Небеса блакитні
Сяють з глибини,
А пшеничні й житні
Мерехтять лани.
Образ цей не зблідне,
Хоч минуть жнива.
Це знамйно рідне —
Злото й синява.

Прапор наш, як літо,
В сонці майорить —
По долині — жито,
По горі — блакить.

Рейтинг: 3.2 - 4 Голосов