Борис Грінченко хронологічна таблиця
Борис Грінченко коротка інформація
| Псевдо | Василь Чайченко, Л. Яворенко, П. Вартовий, Б. Вільховий, Перекотиполе, Гречаник. |
|---|---|
| Народився | 27 листопада (9 грудня) 1863 хутір Вільховий Яр, Харківська губернія, Російська імперія |
| Помер | 23 квітня (6 травня) 1910 (46 років) Оспедалетті, Королівство Італія |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Підданство | Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч, політичний діяч |
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Мова творів | українська, російська |
| Роки активності | 1880-тих—1910-ті |
| Напрямок | реалізм |
| Жанр | оповідання, повість, п’єса, вірш, балада, поема, стаття |
Борис Грінченко хронологічна таблиця текст
| Дата | Подія |
|---|---|
| 9 грудня 1863 | Народився на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області. Походив із дрібнопоміщицької родини, в якій розмовляли російською мовою. Рано навчившись читати, хлопець виявив нестримний потяг до книжок. Вчився в реальному училищі у Харкові.
Тут Грінченко зближується з народницькими гуртками, вивчає й поширює їхні видання, що й стає причиною арешту та кількамісячного ув’язнення. На цьому його навчання закінчилося: довелося іти заробляти на власний хліб. Якийсь час працюючи у казематі, Борис жив у сім’ї шевця. Навчившись шити чоботи, на заощаджені копійки від заробітку купував книжки і займався самоосвітою. |
| 1881-1893 | Склавши при Харківському університеті іспити на звання народного вчителя, Грінченко вчителював на Слобожанщині і Катеринославщині. |
| 1884 | Оповідання «Чудова дівчина», збірка поезій «Пісні Василя Чайченка» |
| 1885 | «Сама, зовсім сама» |
| 1886 | Збірка «Під сільською стріхою» |
| 1890 | «Олеся»,повість «Соняшний промінь» |
| 1891 | Грінченко спільно з Іваном Липою, Миколою Міхновським, Юрієм Міхновським, Віталієм Боровиком, Миколою Вороним, Олександром Черняхівським заснував Братство Тарасівців.Оповідання «Украла», повість «На розпутті» |
| 1893 | Збірка «Під хмарним небом» |
| 1896 | «Яка тепер народна школа в Україні» |
| 1897 | «Дзвоник» |
| 1898 | «Землякам, що раз на рік збираються на Шевченкові роковини співати гімн» |
| 1884–1900 | Працював у Чернігівському земстві, активно співпрацював з місцевою Громадою. На кошти І. Череватенка, організував на Підросійській Україні видавництво популярних книжок українською мовою.Повість «Серед темної ночі» |
| 1901 | Повість « Під тихими вербами» |
| з 1902 | Жив і працював у Києві |
| 1904 | Став одним з лідерів новоствореної Української демократичної партії.Очолив ліву течію УДП, яка утворила Українську радикальну партію |
| 1906 | Співробітник газети «Громадська думка» та редактор журналу «Нова Громада». «Народні вчителі і вкраїнська школа» |
| 1906-1909 | Очолював київську «Просвіту». Грінченко боровся за навчання українських дітей рідною мовою, виступав за чистоту української літературної мови. Створив ряд шкільних підручників, серед яких «Українська граматика», «Рідне слово». |
| 6 травня 1910 | Помер у Оспедалетто (Італія). Похований письменник на Байковому кладовищі, біля дочки. Дружина попросила, щоб залишили місце і для неї. |
Біографії
Посилання
