Дмитро Білоус вірші та гуморески

Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Пошук у сторінках
22.04.2019

“Навчаймо дочок і синів” Дмитро Білоус Гумореска

Один весь вік працює. Й саме тому, юнацьким зором дивлячись на світ, при пам’яті і розумі […]
10.05.2019

“Назва ріки” Дмитро Білоус загадка

До країни знань ішов мандрівник і зустрів цікаві складники: поєднались префікс і числівник і зробились назвою […]
10.05.2019

“Найдорожче” Дмитро Білоус

Синів і дочок багатьох народів я зустрічав, які перетинали гірські й морські кордони і на подив […]
10.05.2019

“Невмирущий рушничок” Дмитро Білоус

На декаду в Ташкент з України прилетіли і старші майстри, і з молодшої їхньої зміни два […]
10.05.2019

“Нержавіюча зброя” Дмитро Білоус

В. Явору Нам імперський загрожував крук: “Якщо вас не скатую, то зваблю”. Все робилось, щоб вибити […]
22.04.2019

“Обережно слово” Дмитро Білоус Гумореска

В повсякденному житті, наче зодіаки, у шофера на путі скрізь — дорожні знаки. Глянеш — зовсім […]
22.04.2019

“Обруч” Дмитро Білоус

Моє село — ні гір, ні круч,— рівнина, рівнина. Пусти — покотиться обруч до самого Ромна. […]
22.04.2019

“Обтяжений родиною” Дмитро Білоус Гумореска

Давненько вже в директорах Сидить Ілля Родак. Очолює «Райкооптах» Чи то «Райкудкудак». Про штат піклується Родак, […]
10.05.2019

“Підприємство і затока” Дмитро Білоус загадка

Двоскладове наше слово — підприємство промислове, а знак м’якшення додай — буде вже частина річки чи […]
22.04.2019

“Патякало і потакайло” Дмитро Білоус Гумореска

І то ж бувають у людей Таланти дивовижні. Петро Патякало — так цей Години, дні і […]
22.04.2019

“Пеня” Дмитро Білоус Гумореска

Пригода ця була насправді, Хоч вельми дивна взагалі. На дівчину було податок Накладено в однім селі. […]
10.05.2019

“Перше – сніп по обмолоті” Дмитро Білоус шарада

Перше — сніп по обмолоті на покрівлю хати, друге — жінка, ще точніше — материна мати. […]
22.04.2019

“Питають часом журналісти” Дмитро Білоус

Питають часто журналісти, колеги з радіо й газет: — Чи не могли б ви розповісти, як […]
10.05.2019

“Пласкі, ледь вигнуті предмети” Дмитро Білоус загадка-гумореска

Пласкі, ледь вигнуті предмети стоять укупі кружкома. Про них стосовно до кебети говорять люди жартома. Коли […]
22.04.2019

“Покірне телятко” – Гумореска Дмитра Білоуса

22.04.2019

“Полювання з макогоном” – Гумореска Дмитра Білоуса

Із мисливських секретів Ах, яка це пора золота — Полювання! І манить, і кличе.. . Навіть […]
22.04.2019

“Понадіялись” Дмитро Білоус Гумореска

Кажуть, вади є в бригади Будівничої? Та хіба то тільки вади — Кепські звичаї! Тесля в […]
30.11.2018

“Приснився сон” Дмитро Білоус Гумореска

Приснився сон. Аж: стало жаско. Бо сон був дивний і страшний: я — вмер. Прийшли знімати […]
10.05.2019

“Про віщо мова?” Дмитро Білоус загадка

До мене можна з річки доплисти, мене дівчина може заплести, дід як знаряддя — на плечі […]
22.04.2019

“Про вузеньке віконечко та пузате сонечко” Дмитро Білоус Гумореска

Сам Персона Завтовшки з солідний куль, А її він веде, Як персоночку. Тут вона ніжно так: […]
10.05.2019

“Про давній предмет” Дмитро Білоус загадка

Цей іменник означа предмет для зрізання злаків і трави. Прочитаєш ззаду наперед — будь-що тисни ним […]
10.05.2019

“Про чоловіка й діжку” Дмитро Білоус загадка

Словечко це — не загадка-підніжка, а не вгадаєте, мабуть, повік: читаєш наперед — велика діжка, назад […]
10.05.2019

“Рідне слово” Дмитро Білоус

Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська […]
22.04.2019

“Сабір” Дмитро Білоус

Веселий сміх і жартів повна хата, коли Сабір ‘ приймає в ній Сіххата. Підкручують чорняві вуса […]
22.04.2019

“Скільки в селі німців” Дмитро Білоус Гумореска

Запитав розвідник Дівчину в воротях: —   Тут багато німців? — Взвод, чи, може, рота? —   Взвод, […]
10.05.2019

“Скоро вже канікули” Дмитро Білоус

Нам гулять, звичайно, ніколи, в школі все для нас цікаве. Але скоро вже канікули — нас […]
22.04.2019

“Слимакові принципи” Дмитро Білоус Гумореска

Я знаю, заздрять мені люди: «От висунувсь Кузьма Слимак! А я не б’ю себе у груди […]
10.05.2019

“Слово це просте — не дивовина” Дмитро Білоус загадка

Слово це просте — не дивовина (зустрічаєм мало не щодня), організму складова частина і періодичне видання. […]
10.05.2019

“Слово це – старовинна будова” Дмитро Білоус загадка

Слово це — старовинна будова з гостряками мурованих веж. Щойно зміниш ти наголос слова цим одразу […]
10.05.2019

“Слово” Дмитро Білоус

Споконвіку було Слово, й було Слово в Бога. Й було Богом святе Слово, — все постало […]

Портрет Дмитра Білоуса Дмитро Григорович Білоус (24 квітня 1920, Курмани, Українська СРР — 13 жовтня 2004, Київ, Україна) — український поет, перекладач з болгарської мови, літературний критик, громадський діяч.

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (за книжку Дмитро Білоус  «Диво калинове»). Автор збірок гумору та сатири, книжок Дмитро Білоус вірші для дітей, статей, літературних розвідок про творчість українських письменників.

Народився 24 квітня 1920 року в селянській багатодітній сім’ї Ганни Давидівни і Григорія Миколайовича Білоусів (був десятою дитиною) в селі Курмани, нині Недригайлівського району Сумської області. Як згадував сам Дмитро Григорович, «сімейка в мого батька була, як у того Омелечка, про якого в народній пісні співається… Було нас одинадцятеро дітей. Я був десятою дитиною, якраз „лялькою в колисці“, коли старші вже парубкували й дівували».

Після закінчення школи поїхав до Харкова, де вчився на робітничому факультеті та працював на електрозаводі. 1938 року вступив на філологічний факультет Харківського університету. Його однокурсниками були Олесь Гончар і Григорій Тютюнник.

Друкувався з 1935 року.

З початком німецько-радянської війни 1941 добровольцем пішов у сталінську армію. Після тяжкого поранення лікувався у шпиталі міста Красноярськ у Росії. Потім у Москві був співробітником редакції радіомовлення для партизанів і населення окупованих території України. Писав гуморески для радіожурналу «Сатиричний залп», друкувався в журналі «Перець», писав вірші для партизанських листівок.

  • 1945 року закінчив філологічний факультет Київського університету.
  • 1948 року закінчив аспірантуру на кафедрі української літератури.
  • Член Спілки письменників України з 1948 року.
  • У 1947–1951 рр. — заступник відповідального редактора журналу «Дніпро».
  • У 1968–1976 рр. — відповідальний секретар комісії Спілки письменників України.
  • Член-кореспондент Академії педагогічних наук України з березня 1994 року, почесний академік АПНУ з 2000 р., голова комісії художнього перекладу Спілки письменників України з 1976 року.

Здавалося б поетів-сатириків у нас не так і мало. Та голос Дмитра Білоуса серед них не губиться. Передусім впадає у вічі те, що автор не прагне римувати ходячі анекдо­ти, поширені кумедні оповідання, не силкується ви­кликати сміх вульгаризмами. Білоус Дмитро схильний до тво­рення портретів негативних типів, причому в своїх кращих творах скрупульозно і філігранно «обточує» кожну деталь, кожну рисочку. Коли сукупно прочи­тати його вірші, перед очима постає ціла галерея непривабливих суб’єктів з промовистими прізвищами — Шарахкало, Шкуренко, Рваченко, Круть, Потакайло, Патякало, Говоруха, Слимак, Цупович, П’явка, Лакуза, Лопух тощо. Звісно, прізвища — не самоціль, а один із засобів у досить багатому арсеналі письмен­ника. Дмитро Білоус детально описує зовнішність, оточення, пе­редає особливості мови.

Дмитро Білоус вірші

Посилання:

1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок
(Оцінок немає, будьте першими)
Завантаження...
error: Вміст захищено!!