Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Search in pages
Друкувати

Скаже Харків, скаже Київ,

скажуть Лопань і Дніпро:

«Як новий прогресу вияв —

пречудова річ метро».

Хоч була, як біг я в Спілку, придибенція така:

у метро, як у копилку,

опустив я п’ятака.

Стерта ж ця монета клята

не добрала щось ваги.

Гульк — аж автомат лещат

а защепив біля ноги.

Не добачиш — так і влупить!

Люди ж дивляться з боків:

«Автомат — і то не любить

надто стертих п’ятаків!»

Я розсердивсь — от морока:

не пуска мене п’ятак!

Та коли отямивсь трохи,

то про це подумав так:

«От загальній би культурі

корисніш було стократ,

аби в нас в літературі

був подібний автомат.

Щоб стояв, як у дозорі,

не пускав творців таких,

що слова в їх кожнім творі,

наче стерті п’ятаки!»