Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Пошук у сторінках

Друкувати
Одного разу їжак біг лісом, шукав собі їжі. Назустріч йому бігла лисичка. Їжак, побачивши лисичку, миттю зіжмавсь, сховавсь в свої колючки і лежав нерухомо.

Лисичка, побачивши їжака, спинилась і почала його обнюхувати. Не раз сикалась укусити, та щоразу натикалась мордою на колючки. А далі одійшла від нього і каже:

— Який же ти гарний звірьок! Я би мені хотілося помилуватися тобою, а ти ховаєшся в свої колючки! Скинь їх геть, і тоді ти будеш ще кращим.

— Я не звертаю уваги на те, що мої колючки іншим не до вподоби, зате я нікого не боюся. Вони мене захищають від ворогів.

Лисичка повертілась-покрутилась і побігла далі. Їжак розправився і теж подався своєю дорогою.

Не встиг їжак пробігти і декількох метрів, як знов наткнувся на біду. Назустріч їжакові біг вовк, побачивши їжака, вовк спинивсь. Їжак мерщій стуливсь в клубок, настовбурчив свої колючки і лежав нерухомо.

Вовк підійшов до їжака, хотів було його вкусити, та поколовся. Відійшов трохи, покрутив головою, зачхав, погладив себе лапою по морді і каже:

— Я бачу, що ти як дві каплі води — порося, тільки у тебе щетина дуже цупка і колюча…

Розгнівався вовк на їжака, якби він не був колючий, так розірвав би його на шматки, а так побіг собі далі.

Їжак мерщій розправивсь і побіг до своєї нори.


1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок
(Оцінок немає, будьте першими)
Завантаження...
error: Вміст захищено!!