Друкувати
Зацвіла в долині
Червона калина;
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Любо, любо стало!
Пташечка зраділа
I защебетала…
Почула дівчина,
І в білій свитині
З біленької хати
Вийшла погуляти
У гай на долину.
І вийшов до неї
З зеленого гаю
Козак молоденький:
Цілує, вітає, −
За руки хватає.
І йдуть по долині
Тихою-ходою
І йдучи співають,
Як діточок двоє;
Під тую калину
Прийшли, посідали −
І поцілувались…
Якого-ж ми раю
У Бога благаєм?

Рейтинг: 4.5 - 2 Голосов