Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Пошук у сторінках

Друкувати
Раз московські сенатори
Змовились мовчати,
Щоби нашим запорожцям
Відвіту не дати.

Ото входять запорожцу
Москалів вітають;
A тi сидять бовванами,
Не відповідають.

Запорожці ідуть ближче,
Стали коло стола.
A тi сидять, як сиділи,
Жаден aнi слова.

Тогди старий запорожець
До своїх озвався:
“Чи не в пустку, мої діти,
Я з вами забрався?”

“В пустку! В пустку!” — закричали,
“То що ж, мої діти?
Коли в пустку ми забрались,
То можна й … !”

“А запевне, дядьку, можна!”
Гримнули по разу
Та й пішли до дому ждати
Другого указу.


1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок
(Оцінок немає, будьте першими)
Завантаження...
error: Вміст захищено!!