Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Search in pages

Друкувати
Природа — мудрий

вчитель і творець,

Ніщо не зайве

у природи-мами —

І цар орел, і сірий горобець,

Мурашка й лев…

І навіть ми із вами!

Учені їй присвячують

томи,

Поети пишуть

величальні оди… —

На всі лади розхвалюємо ми

Безмежну мудрість

матінки-природи…

З поетами у згоді я давно,

І твердо вірю я у слово

вчене…

Та є в природі все-таки одно,

Що не доходить —

хоч убий! — до мене…

Істота дивна лазить по землі

(З творінь природи —

виняток єдиний!) —

Є руки, дві ноги… І взагалі

Усі прикмети

зовнішні — людини.

Та не стривожать

їй душі до дна

Ні тихі води, ані ясні зорі:

В природі знає

лиш одно вона —

Хазяйнувать,

як злодій у коморі…

Вона шанує лиш саму себе,

Отож собі на вигоду

й догоду,

Як тільки може —

шарпає, скубе,

Калічить, запаскуджує

природу…

Природо-мамо!

Вибач і прости:

Ти — мудра, і велика

в тебе сила,

Чому ж створіння

це бездушне ти

Сама собі на лихо

сотворила?!