Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Пошук у сторінках

Друкувати
Був собi їжак. Якось вийшов вiн раненько з своєї домiвки подивитися на бiлий свiт. Вийшов та й каже сам до себе:

— А пiду лишень у поле — подивлюся, як там моя морква та буряки. Та й пiшов.

Iде собi та пiсеньку мугикає. Коли виходить iз—за куща заєць. Тодi саме вiн у полi оглядав свою капусту, чи велика виросла.

— О, — каже їжак, — хто прудкий, то вже й на нивi!

— А ти, — заєць йому, — все кривуляєш, криволапку! I батько твiй криволапко, i дiд криволапко був. Такий увесь твiй рiд, i ти такий!

Їжак дивом здивувався, що на своє добре слово дiстав таку нечемну одмову, що й батька його, й дiда лихим словом пом’янули.

От вiн i каже:

— Ти, — каже, мене береш на смiх? А хочеш зi мною наввипередки? Побачимо, хто кого прежине!

Заєць як зарегоче:

— Ти? Наввипередки? Зi мною?

А їжак спокiйно:

— А так, iз тобою.

— Ну, добре, — засмiявся заєць. — Давай бiгти.

— Нi, — каже їжак, — ще нi. Я пiду додому, скажу жiнцi, нехай знає, куди я пiшов.

А заєць i тому радий, бо вiн був голодний, то подумав собi : «I це менi добре: попоїм капусти — краще бiгтиму».

Та й пiшли кожен до своєї хати.

Приходить їжак додому та каже до жiнки:

— Знаєш, жiнко, який менi клопiт?

— Який, чоловiче?

— Мушу iз зайцем бiгти наввипередки.

Та й розказує все, як було.

— То це ти берешся перегнати зайця? — аж зойкнула їжачиха.

— Мовчи, жiнко, — каже їжак, — якось буде. Збирайся лиш ходи зi мною.

Iдуть вони, а їжак i вчить жiнку:

— Як прийдемо на ниву, то ти станеш з цього краю в борознi та стiй собi. Як добiжить заєць до тебе, то ти скажеш «Я вже тут». А прибiжить вiн на той край до мене, то там я йому гукну «А я вже тут!»

— Добре! — каже їжачиха.

Приходить їжак до зайця на той кiнець ниви та й каже до нього:

— Ну, я вже готовий!

— То бiжiмо!

От став заєць в одну борозну, їжак у другу:

— Раз, два, три!

Побiгли.

Заєць помчав на той кiнець ниви, а їжак пробiг два кроки та й спинився. Прибiгає заєць в кiнець ниви, а там їжачиха:

— Я вже тут!

— Ей, — каже заєць, — а то що таке? Ану бiжiмо ще раз!

Побiг заєць. Прибiгає в кiнець ниви, а їжак пiдвiвся на двох лапках та й гукає:

— Ого—го! А я вже давно тут чекаю!

— Ти дивися! Ану бiжiм ще раз!

Прибiгає на другий край, а їжак знову вже там (а то ж була, ви знаєте, їжачиха!). Побiг ще раз — а там їжак:

— А я вже тут!

Знов кинувся заєць бiгти.

Так бiгав вiн дев’яносто дев’ять разiв, а за сотим разом упав посеред ниви — пiдвестись не може, так набiгався—натомився, сердешний.

— Нiколи не треба смiятися з слабшого, — сказав їжак та й пiшов iз їжачихою додому.


1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок
(Оцінок немає, будьте першими)
Завантаження...