Я повсюди звертаюсь до тебе – Платон Воронько

Пошук по сайту

Я повсюди звертаюсь до тебе
У думках, у надіях, в жазі.
Де б не був я, а ти, наче небо,
Наді мною в ясі і грозі.

І, напевне, в останній тривозі,
Як утомиться серце старе,
Горілиць упаду при дорозі,
І в очах твоє небо замре.

Зашумить наді мною ліщина,
Вкриє рястом остання весна.
Україно моя, Батьківщино,—
Рідна земле і доле ясна!

(1962)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *