Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Пошук у сторінках

Друкувати
Голодний вовк шукав собі здобичі. Забрів у село. Куди не поткнеться — скрізь ворота заперті і собаки дуже злі. Вовк з досади підійшов до крайньої хати, став біля вікна і слуха.

На цю пору в хаті дитина репетувала і вередувала. Мати сиділа біля неї, забавляла її. Скільки вона не панькалася з нею, нічого не могла заподіять, дитина не переставала плакати.

Тоді баба почала дитину лякать, щоб вона од страху утихомирилась:

— Цить! Не плач, а то зараз оддам вовкові. Зараз замовчи! Вовк, возьми Гришу, іди, на, возьми його!

Вовк зрадів, уже налагодивсь був їсти дитину, думав, що баба подасть йому у вікно. Дитина злякалась, замовкла, тільки зрідка схлипувала, а баба почала його утішать:

— Гриша — умничок, він не буде плакати, я його не оддам вовкові. Ми вовка проженемо. Іди геть, вовк! Гриша плакать не буде. Іч який, він хоче Гришу з’їсти. Тікай, вовк, од нас, а то як візьму кочергу, так всю голову розщавлю!

Вовк злякався, побіг од хати і дума собі: «Нема тепер в світі правди; кажуть, що люди розумні, а ніколи не роблять того, що кажуть. Кажуть одно, а роблять, навпаки, зовсім інше».


1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок
(Оцінок немає, будьте першими)
Завантаження...