Розкинувся розлого та безкрайо.
З небес веселками сім нот мажору
Чарівну тиху радість нам зіграють.
Смереки, пагорби та квіти на подвір’ях,
І сонний Уж у липовому цвіті.
Мукачево… І замок у весіллях,
Де Корятович мріє крізь століття.
Румунські села та русинський говір.
Несуть угорське слово Верке води.
Та перша шана українській мові
У батьківщині багатьох народів.
Австрійський замок, озеро, латаття…
Люблю тебе, прекрасне Закарпаття!
Показати коментарі