Друкувати
Раз ведмідь бродив по лісі і побачив чоловіка, який гнув дуги. Підійшов він до чоловіка й каже:

— Найми мене до себе дуги гнуть.

Дядько питає у ведмедя:

— А скільки ж ти хочеш?

Ведмідь відповідає:

— Нічого я не хочу, а тільки клади мене у своєму садку біля вуликів. Бо в мене дуже шкіра свербить, хай вони мене добряче покусають, може, й свербітиме перестане.

А в цього чоловіка дійсно були вулики, він і погодився.

Прийшли вони додому, дядько ліг у хаті, а ведмідь у садку. Тільки-но все надворі затихло — ведмідь виїв весь мед та й пішов геть прямо в ліс.

Дядько ранком устав. Пішов у садок — а там ні ведмедя, ні бджіл, ні меду…

Рейтинг