Раз ведмідь бродив по лісі і побачив чоловіка, який гнув дуги. Підійшов він до чоловіка й каже:
— Найми мене до себе дуги гнуть.
Дядько питає у ведмедя:
— А скільки ж ти хочеш?
Ведмідь відповідає:
— Нічого я не хочу, а тільки клади мене у своєму садку біля вуликів. Бо в мене дуже шкіра свербить, хай вони мене добряче покусають, може, й свербітиме перестане.
А в цього чоловіка дійсно були вулики, він і погодився.
Прийшли вони додому, дядько ліг у хаті, а ведмідь у садку. Тільки-но все надворі затихло — ведмідь виїв весь мед та й пішов геть прямо в ліс.
Дядько ранком устав. Пішов у садок — а там ні ведмедя, ні бджіл, ні меду…
Показати коментарі
