Друкувати
Якось жильним четвергом
Чи там середою
Забив мужик кабана,
Шмалить над водою.

Кругом нього тьма собак
I дітей до ката…
А найближче з них ycix
Синок його брата,

I, звичайне на селі,
Вбогого дитина,
Tілько на нім i була
Тая сорочина!

Стоїть бідне хлопченя,
На вогонь пантрує,
Дядьки з носа аж пищать,
А воно й не чуеє.

Далі багач подививсь.
“Здоров, — каже, — сину!
Вбив що батько на свята?” —
Питає хлопчину.

А хлопчина носом шморг!
Попід ніс рукою.
“Убив, — каже, — дядьку мій,
Сучку над водою!”

Рейтинг