Улас Самчук біографія хронологічна таблиця

Улас Самчук біографія хронологічна таблиця

Улас Самчук

Улас Самчук коротка інформація:

Народився7(20) лютого 1905
Дермань, Волинська губернія
Помер9 липня 1987 (82 роки)
Торонто, Канада
ГромадянствоКанада
Національністьукраїнець
Діяльністьжурналіст, письменник, публіцист
Alma materВроцлавський університет
Мова творівукраїнська

Улас Самчук хронологічна таблиця текст

ДатаПодія
20 лютого 1905Улас Самчук у с. Дермань на Волині теперішньої Рівненської області у порівняно заможній селянській сім’ї. Село відоме православним монастирем, збудованим князями Острозькими. З ним пов’язана діяльність Івана Федорова, Даміана Наливайка, Мелетія Смотрицького. Батько Уласа — Олексій Антонович Самчук — мав від двох шлюбів п’ятеро дітей. Улас був серед них середульшим.
1913Сім’я переїхала в село Тилявку Кременецького повіту.
1917–1920Він навчався в чотирикласовій вищепочатковій школі, що діяла при Дерманській Св. Феодорівській учительській семінарії.
1921–1925В Кременецькій українській мішаній приватній гімназії імені Івана Стешенка. Самчук редагував рукописні журнали «Юнацтво» і «Хвиля».
1922У журналі «Юнацтво» Самчук помістив вірш «Не любити не можу свою я країну…».
1923Він вступив до кременецької організації «Просвіта». Наступного року зробив спробу переходу польсько-радянського кордону, яка скінчилась ув’язненням до польської в’язниці (причина нелегального подолання кордону пояснювалась дуже просто: Упас хотів «стати письменником», а це, на думку 19-річного Самчука, могло зреалізуватись тільки в Києві).
1926У с. Дермані Самчук організував школу «українського національного танку», кваліфікацію для чого отримав перед тим на курсах митця народного танцю В. Авраменка.У варшавському журналі «Наша бесіда» Улас Самчук опублікував перше оповідання «На старих стежках».
23 серпня 1927Він дезертирував з війська, після чого потрапив до Веймарської Німеччини, де працював у місті Бойтені як наймит у одного міщанина, розвозив рольвагою по копальнях і гутах залізо.
1927Навчався у Бреславському Університеті. «Німецький» період життя Уласа Самчука позначений тим, що, по-перше, завдяки Герману Блюме він, як вільнослухач, студіював у Бреславському університеті, мама Германа Блюме — Германіна фон Лінгейсгайм люб’язно дала притулок «обідраному українцю» у своїй оселі й терпляче навчала його німецької мови.
1929Переїжджає до Чехословаччини та навчається в УВУ в Празі. Але жодного вищого навчального закладу він так і не зміг закінчити. Кожну науку Улас Самчук опановував без вчителів, самотужки. Він володів бездоганно німецькою, польською, чеською, російською, менше французькою мовами.Став постійно співпрацювати з «Літературно-науковим вісником», «Дзвонами» (журнали виходили у Львові), «Самостійною думкою» (Чернівці), «Розбудовою нації» (Берлін), «Сурмою» (без сталого місця перебування редакції).
1932–1937«Волині»
1934«Марія»,«Гори говорять»
1937Була створена Культурна референтура Проводу українських націоналістів на чолі з О. Ольжичем. Центром Культурної референтури стала Прага, а однією з головних установ — Секція митців, письменників і журналістів, де головував: Самчук.
1938-1939Письменник їздив Закарпаттям, агітуючи за проголошення незалежності Карпатської України, посідав місце референта пропаганди УНО (українське національне об’єднання) в Хусті, будучи одночасно «звітодавце» командування Карпатської Січі» до нью-йоркської «Свободи» і паризького «Українського слова».
1940 — 1941 pp.В Чехії, Німеччині, Польщі об’їздив з виступами десятки українських міст, містечок, селищ, сіл, громад і організацій.
1941В складі однієї з похідних груп ОУН-м повернувся на Волинь (до Рівного), де був редактором газети «Волинь» до 1943, з ним працював редактором і Петлюра Олександр Васильович, видавництво в ті роки очолював Іван Тиктор.
Березнь 1942Його заарештувала німецька влада за звинуваченням у тому, що він надав редагованій ним газеті небажаного для окупантів самостійницького характеру. Проте незабаром Самчука випустили.
1944-1948Жив у Німеччині, був одним із засновників і головою літературної організації МУР.
1947Закінчив драму «Шумлять жорна».
1948Переїхав до Канади.Був засновником ОУП «Слово».«Морозів хутір»
1957«Темнота»
1959Роман «Чого не гоїть вогонь»
1967«На твердій землі»
1979«Планета Ді-Пі»
9 липня 1987Письменник помер у Торонто.

Біографії

Посилання

Рейтинг: 5 - 2 Голосов