Юрій Андрухович хронологічна таблиця
| Ім’я при народженні | Ю́рій І́горович Андрухо́вич |
| Народився | 13 березня 1960 Станіслав, нині Івано-Франківськ |
| Громадянство | Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | Письменник, публіцист |
| Сфера роботи | поезія |
| Партія | НРУ |
Юрій Ігорович Андрухович (нар. 13 березня 1960, Станіслав, нині Івано-Франківськ) — український поет, прозаїк, перекладач, есеїст. Кандидат філологічних наук. Живе і працює в Івано-Франківську.
1985 разом з Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував поетичну групу Бу-Ба-Бу, яка одною з перших почала відновлювати в українській літературі карнавальні та буфонадні традиції, продемонструвала успішний приклад творення соціо-культурного міту. З 1991 Андрухович — співредактор літературно-мистецького журналу «Четвер», співпрацював також із журналом «Перевал», виступивши упорядником двох його номерів.
У часописі «Сучасність» вперше побачили світ найвагоміші прозові твори письменника: «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), видані у 1997 році окремими книгами, есей «Центрально-Східна ревізія» («Сучасність», 2000, № 3).
Юрій Андрухович хронологічна таблиця
| Дата | Подія |
|---|---|
| 13 березня 1960 | Юрій Андрухович народився у Станіславі. Родина: Батько Ігор Мар’янович (1930—1997 р.); мати Ганна Степанівна (1940 р.); дружина Ніна Миколаївна (1959 р.); дочка Софія (1982 р.) і син Тарас (1986 р.); онучка Варвара (2008). Володіє російською, польською, англійською, німецькою мовами. Захоплення: фонотека. Навчався в спеціалізованій школі №5 з поглибленним вивченням німецької мови. |
| 1982 | Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного Інституту у Львові |
| 1985 | Поетична збірка “Небо і площі” |
| 1989 | «Середмістя»,«Зліва, де серце» |
| 1991 | Закінчив Вищі літературні курси при Літературному Інституті ім. О. М. Горького в Москві. «Екзотичні птахи і рослини» |
| 1192 | Роман «Рекреації» |
| 1994 | Захистив кандидатську дисертацію по творчості забороненого в радянські роки класика української поезії першої половини ХХ століття Богдана-Ігоря Антонича. Докторську пише по творчості американських поетів-бітників. Певний час був радником мера Івано-Франківська з питань культури. |
| 1996 | «Перверзія» |
| 1997 | В Україні окремими виданнями вийшли чотири книги Андруховича: «Екзотичні птахи і рослини» (вірші), книга прози (романи «Рекреації» і «Московіада»), роман «Перверзія», який заслужив репутацію культового літературного твору, книга есе «Дезорієнтація на місцевості». Критики називають Андруховича «священною коровою нової української словесності». |
| 2000 | «Моя Європа».Премія ім. Гердера (Фонд Альфреда Тьопфера, Гамбурґ, Німеччина) |
| 2004 | Пісні для мертвого півня» |
| 2007 | «Трициліндровий двигун любові».«Таємниця. Замість роману» |
| 2010 | Юрій Андрухович зробив заяву про можливість відокремлення від України Криму й Донбасу[1]. Ця заява була вкрай негативно сприйнята в українському суспільстві. Народний депутат Тарас Стецьків зазначив, що заява Андруховича скидається на «істерику інтелігента» за принципом «шеф, усе пропало!» |
| 2011 | Юрій Андрухович випустив найбільшу свою книгу – «Лексикон інтимних міст». Критики назвали нове видання «автобіографічним атласом внутрішнього світу письменника».Андрухович є автором перекладів з англійської (зокрема, він є автором п’ятого українського перекладу шекспірівського «Гамлета» а також книжки перекладів американських поетів-бітників), польської (Т. Конвіцький), німецької (Райнер Марія Рільке, Ф. Ролер, Фріц фон Герцмановскі-Орландо) та російської (Борис Пастернак, Осип Мандельштам, Анатолій Кім). |
Присутність Андруховича в Івано-Франківську стала вагомим чинником ферментації так званого «станіславського феномену» та формування місцевого мистецького середовища. Творчість Андруховича має значний вплив на перебіг сьогоднішнього літературного процесу в Україні, з його іменем пов’язані перші факти неупередженого зацікавлення сучасною українською літературою на Заході. Твори Андруховича перекладені польською, англійською, німецькою, французькою, російською, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою, хорватською, сербською мовами й есперанто.
