Леся Українка хронологічна таблиця
| Ім’я при народженні | Лариса Петрівна Косач |
| Псевдо | Леся Украинка |
| Народилася | 13 (25) лютого 1871 Новоград-Волинський, Україна |
| Померла | 19 липня (1 серпня) 1913 Сурамі, Тіфліська губернія ·Туберкульоз кісток та суглобів |
| Жанр | драматична поема, вірш |
Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в містечку Новограді-Волинському. Батько письменниці, Петро Косач, був освіченою прогресивною людиною, членом Старої Громади, близьким товаришем Михайла Драгоманова. Мати, Ольга Косач, — відома в українській літературі письменниця під псевдонімом Олена Пчілка. Дівчинка виховувалася в культурному українському середовищі, де завжди панував дух національних традицій, піднесеного волелюбства, прагнення знань, вшанування передового суспільного досвіду.
Змалечку, вражена тяжкою недугою, туберкульозом кісток, дівчина змушена була подовгу лежати прикутою до ліжка. І саме хвороба, і лікування її завдавали нестерпних мук, але мужня дівчинка терпляче зносила страждання. У перерві між нападами болю Леся вчилася, самотужки освоюючи нові й нові предмети. Програму їй складали батьки. Не довіряючи офіційній шкільній, вони розробили свою методику: самі добирали літературу, самі визначали обсяги необхідних знань з тієї чи іншої дисципліни. Іноземних мов Лесю навчили спеціально запрошені для цього вчителі. Це дало змогу їй вільно опанувати французьку, німецьку, англійську мови, не кажучи вже про російську та польську.
Леся Українка хронологічна таблиця
| Дата | Подія |
| 25 лютого 1871 | Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в містечку Новограді-Волинському. Батько письменниці, Петро Косач, був освіченою прогресивною людиною, членом Старої Громади, близьким товаришем Михайла Драгоманова. Мати, Ольга Косач, — відома в українській літературі письменниця під псевдонімом Олена Пчілка. Дівчинка виховувалася в культурному українському середовищі, де завжди панував дух національних традицій, піднесеного волелюбства, прагнення знань, вшанування передового суспільного досвіду. |
| 18 січня 1880 | Леся дуже застудилася, початок тяжкої хвороби.Вірш «Надія». |
| 1882 | Косачі переїздять в село Колодяжне, що віднині стало їхнім постійним місцем проживання. |
| Влітку 1883 | Лесі діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року професор О. Рінек оперував ліву руку, видалив кістки, уражені туберкульозом. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови.Перша збірка її оригінальних поезій «На крилах пісень». |
| 1884 | «Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка». |
| 1890 | «Contra spem spero» |
| 1896 | «Блакитна троянда». |
| 1899 | Вийшла й друга збірка «Думи і мрії». |
| 1901 | «Одержима» |
| 1902 | «Відгуки» |
| 1905 | Драматичній поема «У катакомбах». |
| Березня 1907 | Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. А в кінці березня разом з К. Квіткою здійснила поїздку до Криму, де зокрема побувала у Севастополі, Алупці та Ялті. |
| 7 серпня 1907 | Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві і оселились на вулиці Великій Підвальній (тепер вул. Ярославів вал), 32, кв. 11 у Києві. 21 серпня вони разом вирушають до Криму, де К. Квітка одержав посаду в суді. |
| 5 травня 1907 | Було завершено драматичну поему «Айша та Мохаммед». |
| 18 травня 1907 | Остаточно завершила поему «Кассандра» |
| 12 травня 1907 | Надіслала до альманаху «З неволі» (Вологда) драматичну поему «На руїнах». |
| Вересень 1907 | «За горою блискавиці», продовжено роботу над творами «У пущі», «Руфін і Прісцілла». |
| 1910-1913 | Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Разом із чоловіком, Климентієм Квіткою, вона працювала над зібранням фольклору, інтенсивно опрацьовувала власні драми. На звістку про важкий стан Лариси Петрівни в Грузію приїхала її мати. То власне їй письменниця диктувала проекти своєї так і ненаписаної драми «На берегах Александрії». Символічне значення її творчості можна прочитати в молитві дітей до Геліоса над манускриптами. |
| 1911 | «Лісова пісня» |
| 1912 | Поема «Камінний господар» |
| 1 серпня 1913 | Померла в Сурамі у віці 42 років. Похована на Байковому кладовищі в Києві (надгробний пам’ятник — бронза, граніт; скульптор Г. Л. Петрашевич; встановлений у 1939 році) |
Популярні твори Лесі Українки
- Портретний нарис у публіцистичному стилі – Леся Українка
- Монолог мавки “Лісова Пісня” Леся Українка
- “Лісова пісня” – Аналіз драми Лесі Українки
- “Лісова пісня” – Леся Українка драма-феєрія в 3-х дiях
Біографії
- Леся Українка біографія скорочено
- Леся Українка біографія повністю
- Леся Українка хронологічна таблиця
