Леся Українка біографія скорочено
| Ім’я при народженні | Лариса Петрівна Косач |
| Псевдо | Леся Украинка |
| Народилася | 13 (25) лютого 1871 Новоград-Волинський, Україна |
| Померла | 19 липня (1 серпня) 1913 Сурамі, Тіфліська губернія ·Туберкульоз кісток та суглобів |
| Жанр | драматична поема, вірш |
Леся Українка – 13 (25) лютого 1871 – 19 липня (1 серпня) 1913
Лариса Петрівна Косач ( літературний псевдонім – Леся Українка) – народилася 25 лютого 1871р. у м. Новограді – Волинському в сім’ї службовця – юриста Петра Косача та відомої української письменниці, громадської діячки Олени Пчілки, сестри Михайла Драгоманова.
Українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики і брала активну участь в українському національному русі.
Леся Українка коротка біографія
До найвизначніших творів Лесі Українки належать драми «Камінний господар» і «Лісова пісня». Традиційна тема світової літератури знайшла в драматичній поемі «Камінний господар» (1912) цілком оригінальне трактування образу Дон-Жуана. Жіночність героя і чоловіча постава Донни Анни континує класичну традицію зміни ролей, яка призводить до символічної смерті Дон-Жуана. «Лісова пісня» (1911) — вершина творчості Лесі Українки. У ній показано конфлікт між високим ідеалом і прозаїчною дріб’язковою буденщиною.
Головна героїня драми-феєрії Мавка — не тільки поетичний образ казкової істоти, а й філософське узагальнення всього прекрасного, вічно живого. Циклічність натури протиставляється людському життю. І то власне натура перемагає, байдужа до трагедій.
На десятий день після народження 23 лютого (7 березня) 1871 року немовля охрестили в Новоград-Волинській Соборній Преображенській церкві, хрещеними батьками стали полковник Степан Васильковський та рідна бабуся дворянка Єлизавета Драгоманова.
Леся, починаючи з 1884 року, активно пише вірші. Перші спроби пера завдяки старанням матері знайшли місце на сторінках тогочасних галицьких українськомовних часописів «Зоря», «Дзвінок», ЛНВ («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» й ін.). Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка».
Маючи також хист до малярства, деякий час брала уроки у відомій Київській рисувальній школі Олександра Мурашка. З цього періоду залишилась одна картина, намальована олійними фарбами. Пізніше Ларисі довелося здобувати освіту самостійно, в чому допомагала мати.
Олена Петрівна виховувала її як сильну людину, яка не мала права до надмірного виявлення своїх почуттів. Слід цієї «paidei» можна знайти в кожному творі «поодинокого мужчини». Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів» (надрукована в Катеринославі, 1918).
Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України: Іваном Франком, Михайлом Павликом, Ольгою Кобилянською, Василем Стефаником, Осипом Маковеєм, Наталією Кобринською. Основний зарис соціально-політичний світогляду Л. Косач сформувався після цілорічного (1894—1895) перебування у свого вуйка — Михайла Драгоманова в Софії і трагічної події, якою була для неї його смерть. У 1896—1898 рр. Леся Українка стає однією із співзасновників першої на Наддніпрянщині української соціалістичної організації
У листопаді 1898 року Леся знайомиться з 18-літнім студентом-першокурсником Климентом Квіткою в літературно-артистичному гуртку Київського університету, де читала своє оповідання «Над морем», запропонує йому записати від себе пісні, які захоплено збирає фольклорист. Згодом це знайомство переросте в кохання. Влітку 1901 року Кльоня, так згодом називали його в родині Косачів, складе Лесі компанію під час подорожі Буковиною.
Останні роки життя Лесі Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Разом із чоловіком вона працювала над зібранням фольклору: зокрема, на кошти подружжя організовується етнографічна експедиція Філарета Колесси, в ході якої були зробені одні з перших аудіозаписів кобзарів[24]. Також в той час Українка інтенсивно опрацьовувала власні драми.
На початку липня 1913 року Лесин стан різко погіршується, хвороба пов’язана з нирками. 4 липня на звістку про важкий стан Лариси Петрівни до Грузії терміново приїжджають мати та Ізидора. То власне мамі письменниця диктувала проєкти своєї так і ненаписаної драми «На берегах Александрії». Символічне значення її творчості можна прочитати в молитві дітей до Геліоса над манускриптами.
Виснажена хворобою померла 19 липня (1 серпня) 1913 року в Сурамі у віці 42 років. Похована на Байковому кладовищі в Києві (надгробний пам’ятник — бронза, граніт; скульптор Г. Л. Петрашевич; встановлений 1939 року). Похорон, згідно з бажанням небіжчиці, відбувався без участі духовенства. Могила Лесі Українки є національною пам’яткою.
Популярні твори Лесі Українки
- Портретний нарис у публіцистичному стилі – Леся Українка
- Монолог мавки “Лісова Пісня” Леся Українка
- “Лісова пісня” – Аналіз драми Лесі Українки
- “Лісова пісня” – Леся Українка драма-феєрія в 3-х дiях
Біографії
- Леся Українка біографія скорочено
- Леся Українка біографія повністю
- Леся Українка хронологічна таблиця
