Іван Франко біографія коротко

Іван Франко біографія

Ім’я при народженніІван Франко, 1898 р.
ПсевдоФранко, 1898 р.
Псевдо Джеджалик, Мирон, Мирон Сторож, Мирон Ковалишин, Руслан, Іван Живий, Невідомий, Не-Давид, Не-Теофраст, Nonseverus, Vivus, Марко В-а, Один з молодіжи, Один з русинів міста Львова, І. Ф., Ів. Фр., I. F., Iw. Fr., Ккк й ін. – усього близько сотні
Народився27 серпня 1856
Нагуєвичі, Дрогобицький повіт, Самбірський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, Німецький союз
Помер28 травня 1916[ (59 років)
Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Діяльністьписьменник, поет, публіцист, філософ, політичний діяч, громадський діяч, мовознавець, літературознавець, економіст, етнограф, перекладач
Жанрвірш, повість, роман, новела, оповідання, п’єса

Іван Якович Франко (27 серпня 1856, с. Нагуєвичі — 28 травня 1916, Львів, Австро-Угорщина) — видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії (1893), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1899), почесний доктор Харківського університету (1906).

Іван рано залишився сиротою: батько помер, коли хлопчикові було одинадцять років, а шістнадцятирічним утратив матір.

Закінчивши гімназію, він вступив до Львівського університету. Його власний творчий доробок на той час становив: збірку віршів, поеми — одна написана німецькою, інша польською мовами, переклади давньогрецьких творів, давньоруського «Слова про Ігорів похід» і декілька глав Біблії. До речі, це неповний перелік надбань юнака.

Найвідоміші твори: поетичні збірки «З вершин і низин», «Зів’яле листя», поема «Мойсей», повість «Захар Беркут», драма «Украдене щастя».

Упродовж своєї більш ніж 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював як оригінальний письменник (поет, прозаїк, драматург) і перекладач, літературний критик і публіцист, багатогранний науковець — літературо-, мово-, перекладо- й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист, історик, соціолог, політолог, економіст і філософ.

Іван Франко біографія

Його творчий доробок, писаний українською (більшість текстів), польською, німецькою, російською, болгарською, чеською мовами, за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів. Усього за життя Франка окремими книгами і брошурами з’явилося понад 220 видань, у тому числі більш ніж 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів. Він був одним із перших професійних українських письменників, який заробляв на життя літературною працею.

  • 27 серпня 1856 у присілку Війтова гора (Слобода) села Нагуєвичі Самбірського округу тодішнього Королівства Галичини та Володимирії народився Іван Франко.
  • 1867- 1875 рр. навчався у Дрогобицькій гімназії імені Франца-Йосифа.
  • 1875 році вступив на філософський факультет Львівського університету.
  • 1870–1880-х Франко розпочав активну журналістську та публіцистичну діяльність.
  • 1886 р. взяв шлюб із Ольгою Хоружинською.
  • 1890 рік – один із засновників та перший голова Русько-української радикальної партії (РУРП).  Це була перша українська політична партія. Редактор друкованих органів РУРП.
  • 1890 -1891 рр. навчання у Чернівецькому університеті.
  • 1894 – 1897 рр. разом із дружиною видавав літературно-науковий журнал європейського зразка «Житє і слово».
  • 1899 р. – член  Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ).
  • 1906 р. звання почесного доктора Харківського університету.
  • 28 травня 1916 о 16-й годині Іван Франко у віці 59 років помер. Спочатку Івана Яковича Франка поховали в чужому склепі. Лише через 10 років він був перепохований в окрему могилу.

Результатом діяльності Івана Франка як письменника, ученого, публіциста, критика, перекладача та громадського діяча є понад п’ять тисяч праць.

Біографії

Розділи

Посилання

Рейтинг: 5 - 1 Голосов