Друкувати
Розказував циган раз
За смерть свого сина:
“Щеніхтo так не вмирав,
Як моя дитина.

Тільки-то вже смерть прийшла,
А він на всю хату:
“Люльки, люльки! — закричав.-
Люльки,— каже,— тату!”

Приніс йому таки сам,
А синок, небога,
Тілько раз coбi пакнув
Та й пішов до бога!”

Рейтинг