Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Пошук у сторінках

Друкувати
Раз бaгатi хазяї
Цигана приймали
I тут йому, на біду,
Щільник меду дали.

Розсмакував бiciв син
То все, було, ходить,
Стане, шельма, під вшікном
Та й “меду” заводить.

Що не гнали хазяї —
Ніяк відігнати,
Ото його до джмелів
Здумали післати.

Питається сам хазяй:
“Хочеш меду, враже?”
“Чом не хочу, тату мій,
Хочу”,— циган каже.

“То возьми ж coбi дупло
3 медом i пчолами”.
Циган його ухватив
Руками й ногами.

“А де ж, тату, то дупло?..”
“Отам серед ліса!
Гляди ж, мухи не дрочи
Та не згадуй бica!”

Побіг циган, такий рад,
Що мед буде їсти.
Серед лісу стоїть дуб —
Давай по нім лізти.

Прилізаеє до дупла,
Моститься, небора,
А в дуплi джмелі-джмелі
Гудуть, аж говорять.

Тілько руку до дупла —
Вони й забришніли
I, як чорнеє рядно,
Цигана обсіли.

I шпигнув його їден.
“Господь,— каже,— з вами!”
Шпигнув другий. “Та піди ж
До божої мами!”

Далі кілька вже ураз
Цигана кусає.
“Та ідіть-бо до святих!” —
Циган промовляє.

Далі видить неборак,
Що вже й пухне губа.
“Тепер,— каже,— к чорту йдіть!”
Та шелеп iз дуба!


1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок
(Оцінок немає, будьте першими)
Завантаження...
error: Вміст захищено!!