Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Пошук у сторінках

Друкувати
Сидить дід, чай п’є. Не простий чай п’є – молоко додає.

Летить повз Сова.

– Здоров, – каже, – друже!

А дід їй:

– Ти, Сова, – відчайдушна голова, вуха сторчком, ніс гачком. Ти від сонця ховаєшся, людей цураєшся, – який я тобі друг!

Розсердилася Сова.

– Гаразд же, – каже, – діду! Не стану ночами до тебе на луг літати, мишей ловити, – сам лови.

А дід:

– Бач, лякати надумала! Утікай, поки ціла.

Полетіла Сова, забралася в дуб, нікуди з дупла не летить.

Ніч прийшла. На дідовому лузі миші в норах свистять-перегукуються:

– Глянь-но, кума, чи не летить Сова – відчайдушна голова, вуха сторчком, ніс гачком?

Миша Миші у відповідь:

– Не бачу Сови, не чую Сови. Нині нам на лузі роздолля, нині нам на лузі привілля.

Миші з нір повискакували, миші по лузі порозбігалися.

А Сова з дупла:

– Хо-хо-хо, діду! Дивись, як би біди не вийшло: миші-то, кажуть, на полювання пішли.

– А нехай йдуть, – говорить дід. – Миші не вовк – не заріжуть телиці.

Миші по лузі нишпорять, джмелині гнізда шукають, землю риють, джмелів ловлять.

А Сова з дупла:

– Хо-хо-хо, діду! Дивись, як би гірше не вийшло: всі джмелі твої розлетілися.

– А нехай летять, – говорить Старий. – Що від них толку: ні меду, ні воску, – пухирі тільки.

Росте на лузі конюшина кормовиста, головою до землі висне, а джмелі гудуть, з луків геть летять, на конюшину навіть не дивляться, пилок з квітки на квітку не носять.

А Сова з дупла:

– Хо-хо-хо, діду! Дивись, як би гірше не вийшло: не довелося б тобі самому пилок з квітки на квітку розносити.

– І вітер рознесе, – говорить Старий, а сам по потилиці шкребе.

На лузі вітер гуляє, пилок додолу сипле. Не потрапляє пилок з квітки на квітку, – не народиться конюшина на лузі; не до вподоби це Старому.

А Сова з дупла:

– Хо-хо-хо, діду! Корова твоя мукає, конюшини просить, – трава, чуєш, без конюшини, що каша без масла.

Мовчить дід, нічого не говорить.

Була Корова з конюшини здорова, стала Корова худнути, стало молока меншати; пійло лиже, а молоко все рідше та рідше.

А Сова з дупла:

– Хо-хо-хо, діду! Говорила я тобі: прийдеш до мене кланятися.

Старий свариться, а справа-то не клеїться. Сова в дубіу сидить, мишей не ловить. Миші по лузі нишпорять, джмелині гнізда шукають. Джмелі на чужих лугах гуляють, а на дідів луг і не заглядають. Конюшина на лузі не родиться. Корова без конюшини худне. Молока у Корови мало. Ось і чай білити Старому нічим стало.

Нічим стало Старому чай білити – пішов Старий Сові кланятися:

– Вже ти, Совушка-вдовиця, мене з біди виручай: нічим стало мені, старому, білити чай.

А Сова з дупла очиськами луп-луп, ножищами туп-туп.

– Ото ж бо, – каже, – діду. Дружно не сутужно. Думаєш, мені-то легко без твоїх мишей?

Пробачила Сова діда, вилізла з дупла, полетіла на луг мишей лякати.

Сова полетіла мишей ловити.

Миші з переляку поховалися в нори.

Джмелі загули над лугом, почали з квітки на квітку літати.

Конюштна червона стала на лузі наливатися.

Корова пішла на луг конюшину жувати.

Молока у Корови багато.

Став дід молоком чай білити, чай білити – Сову хвалити, до себе в гості кликати, поважати.


1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок
(Оцінок немає, будьте першими)
Завантаження...
error: Вміст захищено!!