Друкувати
Наробились мужики,
Разом полягали,
Позіхнули кілька раз
Та й позасипали.

Але їден чи здурів,
Чи чорт його знає,
За сокиру ухопив,
Стиха підіймає,-

Хвать їдного по карку!
Голова відпала;
А той голову за чуб,
Та й iз нею драла!

I забіг межи корчі,
Голову ховає
Та й сам собі, неборак,
Стиха промовляє:

“То ж то,— каже,— я смixy
Буду з нього мати,
Як устане та почне
Голови шукати!”
20 октября

Рейтинг