Generic selectors
Тільки точні збіги
Пошук у заголовку
Пошук у вмісті
Пошук у публікаціях
Пошук у сторінках

Друкувати
Сидить шевчик на стільці
На кумові постільці
Пришиває латку.
Аж у сінях двері — скрип!
Далі двері в хату рип! —
Шелеп кум у хатку!

“Здоровенькі ви були!
А що ж мої постоли —
Вже, мабуть, готов!?”
“Зараз будуть… Погодіть,
Що ж ви стогнете, як дід?
Чи вже ж нездорові?”

“Та не то щоб, боже, крий,
Був я дуже так слабий,
А так тілько нудно;
Розболівся вражий зуб
Та зapic тобі, як дуб,
Що й вирвати трудно…”

“Не журіться, — каже швець, —
А сядьте-но на стілець!..”
На стілець саджає,
В дратву зуба замотав,
Кінці разом посплітав,
До ноги чіпляє.

Але, звісно, у шевців
Все дірявії стільці,
Щоб то не душило.
Ото шевчик i зайшов,
Стихача діру найшов
Та хвать кума шилом!…

Кум підскочив, як той цап,
Та рукою ззаду лап
За грішнeє тіло:
“Недаремне ж я стогнав,
От коріння попускав —
Аж там заболіло!”

1 зірка2 зірки3 зірки4 зірки5 зірок
(Оцінок немає, будьте першими)
Завантаження...