Друкувати
Залишила колись Беба
Мужа свого Льову.
Десь полазила півроку
І прилізла знову.
— Прости мене! — на колінах
Благала-просила.
І сказав їй добрий Льова:
— Бебо моя мила!
У тім, що ти десь тинялась,
Вини не знаходжу,
А що назад повернулась —
Простити не можу!

Рейтинг: 5 - 2 Голосов