Природа прекрасна і багатогранна. Вона оточує нас всюди, але часто ми не помічаємо її краси, пробігаючи повз, весь час кудись поспішаємо, занурені в свої справи і турботи, які здаються нам дуже важливими.
Прислів’я та приказки про природу і погоду бо природа дивовижна і унікальна. Це можна помітити і на будь-якій вулиці міста, але особливо – в лісі. Досить виділити один день і поїхати з сім’єю або з друзями, можна навіть на самоті, в найближчий ліс. Побачити, яка величезна кількість тварин і птахів мешкає в наших широтах, оцінити різноманіття рослин.
Українські прислів’я та приказки про природу
- — Іди, дощику, де чорно! — Ні, піду, де вчора.
- Бджоли раді цвіту, люди — літу.
- Буває март за всі місяці варт.
- Буває погода в май: худобі їсти дай, а сам на піч тікай.
- Буде той голодний, хто жнивами холодочка шукає.
- Буде погода, як не потече з неба вода!
- В марець не замерзне й старець.
- В погоду і смутний повеселіє.
- Верба, як трава лугова; ти її покоси, а вона знов буде рости.
- Весна — наші батько і мати, а як не посієш — не будеш збирати.
- Весна багата на квітки, а осінь — на сніпки.
- Весна днем красна, а на хліб пісна.
- Весна ледачого не любить.
- Взимку сонце крізь плач сміється.
- Від колосу до колосу — не чути й голосу.
- Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться.
- Влітку один тиждень рік годує.
- Восени багач, а навесні прохач.
- Восени і в горобця є питво.
- Восени і горобець багатий.
- Восени ложка води, а цебер грязі.
- Глибше орати — більше хліба мати.
- Готуй літом сани, а взимку воза.
- Гречка каже: а мене хоч в золу, аби в пору.
- Де оре сошка, там хліба трошки.
- Де цвіток — там медок.
- Держись, Хома, іде зима!
- До завірюхи треба кожуха.
- Добре грунт угноїш — урожай потроїш.
- Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там де просять, а там, де косять.
- Зима біла, та не їсть снігу, а все — сіно.
- Зимнє тепло, як мачушине добро.
- Зимою деньок, як комарів носок.
- Зозуля житнім колосом удавилася.
- Казав ячмінь: кинь мене в грязь, то будеш
- Казав мак: що ти за жито, що рік не вродило, та й голоду наробило? А я не родив сім літ, а голоду ніт.
- Казав овес: сій мене в болото — буду я золото.
- Коли цвіте біб — трудно о хліб, а коли мак, то вже не так.
- Ластівка день починає, а соловей кінчає.
- Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи — ледащо і їсти нема що.
- Ліс зорем мілко та посієм рідко, то й уродить дідько.
- Літній день за зимовий тиждень.
- Літо на зиму робить.
- Літом і баба сердита на піч.
- Майська роса краще вівса.
- Марець хапає за палець. (марець, март — березень)
- Місяць лютий гостро кутий.
- Місяць лютий спитає, чи взутий.
- Мороз невелик, а стоять не велить.
- Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.
- На новий рік прибавилось дня на заячий скік
- На чорній землі білий хліб родить.
- Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде.
- Не вродив мак — перебудемо й так.
- Не земля родить, а руки.
- Не насушиш насіння — посушиш голову.
- Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.
- Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.
- Осінь збирає, а весна з’їдае.
- Посій у пору, будеш мати зерна гору.
- Прийде літо — все розмаїто, прийде зима — того нема.
- Прийде май — у землю дбай, прийшов іюнь – хоч сій, хоч плюнь.
- Пшениця — дурниця: утрьох молотить, а одному їсти.
- Сип коневі мішком, не ходитимеш пішком.
- Сій вчасно, вродить рясно.
- Сій овес у кожусі, а жито — в брилі.
- Сім літ мак не родив, і голоду не було
- Сінним конем не наїздишся, солом’яним волом не наробишся.
- Сонце блищить, а мороз тріщить.
- Сонце на літо, а зима на мороз.
- Сумний грудень і в свято, і в будень.
- Так тепло, як циганові під ятером.
- Такий мороз, аж зорі скачуть.
- То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
- У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає.
- Уночі тріщить, а вдень плющить.
- Усе теє пригодиться, що на полі коріниться.
- Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.
- Хто вліті буде співати, той узимі буде танцювати.
- Хто літом спеки боїться, той зимою не мав чим гріться.
- Хто літом гайнує — взимі голодує.
- Хто про землю дбає, вона тому повертає.
- Хто сіє, той ся надіє.
- Що вліті вродиться, то взимі згодиться.
- Що літом ногами загребеш, то зимою руками не збереш.
- Як зазиміе, то й жаба оніміє.
- Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.
- Як почав орать, то в сопілку не грать.
- Як сіно косять, то дощів не просять.
- Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, пастух устане.
- Якби мені та сила, що в січні, каже лютий то я б бику-третяку роги вломив.
Читайте також:
Показати коментарі
