Друкувати
Природа прекрасна і багатогранна. Вона оточує нас всюди, але часто ми не помічаємо її краси, пробігаючи повз, весь час кудись поспішаємо, занурені в свої справи і турботи, які здаються нам дуже важливими.

Прислів’я та приказки про природу і погоду бо природа дивовижна і унікальна. Це можна помітити і на будь-якій вулиці міста, але особливо – в лісі. Досить виділити один день і поїхати з сім’єю або з друзями, можна навіть на самоті, в найближчий ліс. Побачити, яка величезна кількість тварин і птахів мешкає в наших широтах, оцінити різноманіття рослин.

Українські прислів’я та приказки про природу

  • — Іди,    дощику,    де    чорно! — Ні,    піду,   де вчора.
  • Бджоли раді цвіту, люди — літу.
  • Буває март за всі місяці варт.
  • Буває погода в май:  худобі   їсти дай,   а сам на піч тікай.
  • Буде   той  голодний, хто жнивами холодочка шукає.
  • Буде погода, як не потече з неба вода!
  • В марець не замерзне й старець.
  • В погоду і смутний повеселіє.
  • Верба, як трава лугова;  ти її покоси, а вона знов буде рости.
  • Весна — наші батько і мати, а як не посієш — не будеш збирати.
  • Весна багата на квітки, а осінь — на сніпки.
  • Весна днем красна, а на хліб пісна.
  • Весна ледачого не любить.
  • Взимку сонце крізь плач сміється.
  • Від колосу до колосу — не чути й голосу.
  • Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться.
  • Влітку один тиждень рік годує.
  • Восени багач, а навесні прохач.
  • Восени і в горобця є питво.
  • Восени і горобець багатий.
  • Восени ложка води, а цебер грязі.
  • Глибше орати — більше хліба мати.
  • Готуй літом сани, а взимку воза.
  • Гречка каже: а мене хоч в золу, аби в пору.
  • Де оре сошка, там хліба трошки.
  • Де цвіток — там медок.
  • Держись, Хома, іде зима!
  • До завірюхи треба кожуха.
  • Добре грунт угноїш — урожай потроїш.
  • Дощ  іде не   там, де ждуть,   а там, де жнуть, не там де просять, а там, де косять.
  • Зима біла, та не їсть снігу, а все — сіно.
  • Зимнє тепло, як мачушине добро.
  • Зимою деньок, як комарів носок.
  • Зозуля житнім колосом удавилася.
  • Казав   ячмінь:   кинь мене в   грязь,   то   будеш
  • Казав мак: що ти за жито, що рік не вродило, та й голоду  наробило?   А я не родив   сім літ, а голоду ніт.
  • Казав овес: сій мене в болото — буду я золото.
  • Коли цвіте   біб — трудно   о хліб, а коли мак, то вже не так.
  • Ластівка день починає, а соловей кінчає.
  • Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи — ледащо і їсти нема що.
  • Ліс зорем мілко та посієм рідко, то й уродить дідько.
  • Літній день за зимовий тиждень.
  • Літо на зиму робить.
  • Літом і баба сердита на піч.
  • Майська роса краще вівса.
  • Марець  хапає за палець. (марець, март — березень)
  • Місяць лютий гостро кутий.
  • Місяць лютий спитає, чи взутий.
  • Мороз невелик, а стоять не велить.
  • Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.
  • На новий рік прибавилось дня на заячий скік
  • На чорній землі білий хліб родить.
  • Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде.
  • Не вродив мак — перебудемо й так.
  • Не земля родить, а руки.
  • Не насушиш насіння — посушиш голову.
  • Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.
  • Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.
  • Осінь збирає, а весна з’їдае.
  • Посій у пору, будеш мати зерна гору.
  • Прийде   літо — все   розмаїто,   прийде   зима — того нема.
  • Прийде май — у землю дбай, прийшов іюнь – хоч сій, хоч плюнь.
  • Пшениця — дурниця: утрьох молотить, а одному їсти.
  • Сип коневі мішком, не ходитимеш пішком.
  • Сій вчасно, вродить рясно.
  • Сій овес у кожусі, а жито — в брилі.
  • Сім літ мак не родив, і голоду не було
  • Сінним     конем    не     наїздишся,     солом’яним волом не наробишся.
  • Сонце блищить, а мороз тріщить.
  • Сонце на літо, а зима на мороз.
  • Сумний грудень і в свято, і в будень.
  • Так тепло, як циганові під ятером.
  • Такий мороз, аж зорі скачуть.
  • То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
  • У березні сім погод  надворі: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає.
  • Уночі тріщить, а вдень плющить.
  • Усе теє пригодиться,   що   на полі коріниться.
  • Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.
  • Хто вліті   буде співати, той узимі буде танцювати.
  • Хто літом   спеки   боїться,   той зимою   не мав чим гріться.
  • Хто літом гайнує — взимі голодує.
  • Хто про землю дбає, вона тому повертає.
  • Хто сіє, той ся надіє.
  • Що вліті вродиться, то взимі згодиться.
  • Що літом ногами загребеш, то зимою руками не збереш.
  • Як зазиміе, то й жаба оніміє.
  • Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.
  • Як почав орать, то в сопілку не грать.
  • Як сіно косять, то дощів не просять.
  • Як сніг упаде,   то пастух пропаде,   а як розтане, пастух устане.
  • Якби мені  та сила,  що в січні,   каже  лютий то я б бику-третяку роги вломив.

Читайте також:

Рейтинг