- Здоров’я — безумовна цінність
- Українські прислі’я та приказки про здоров’я
- Що радить народна творчість
Здоров’я — безумовна цінність
«Здоровому — все здорово» — каже народна мудрість. Дійсно, здоров’я — один з найцінніших подарунків людині від природи, яким вона починає все більше дорожити, коли втрачає його, або ж відчуває вікові зміни. Саме тому в перлинах народної творчості сконцентрована мудрість поколінь, що зібрала у собі поради, застереження, роздуми та повчання, як треба ставитись до себе, свого життя та здоров’я.
Українські народні перлини в першу чергу намагаються звернути увагу на те, що здоров’я є найбільшою цінністю для людини, воно «найдорожчий скарб», без якого «немає щастя». Його неможливо «купити за гроші», а справжню вартість пізнає той, «хто втрачає».
Основні теми, яких торкаються прислів’я та приказки наступні:
- цінність здоров’я: «Було б здоров’я — все інше наживем»;
- точно підмічені факти: «Як на душі, так і на тілі»;
- поради, як бути здоровим: «Весела думка — половина здоров’я»;
- поради про поведінку з хворим: «Старому та слабому годи, як малому».
Тема фізичного здоров’я в народному фольклорі тісно переплітається з душевним. Поради, що дає народ, прості та зрозумілі: «Заздрість здоров’я їсть», «Праця додає здоров’я, а лінь – хвороб».
Українські прислі’я та приказки про здоров’я
- Аби зуби, а хліб буде.
- Без здоров’я нема щастя.
- Бережи здоров’я змолоду, а честь під старість.
- Бережи одежу знову, а здоров’я змолоду.
- Бережи одяг, доки новий, а здоров’я — доки молодий.
- Бережи честь змолоду, а здоров’я під старість.
- Було б здоров’я, а все інше наживемо.
- В здоровому тілі — здоровий дух.
- Весела думка — половина здоров’я.
- Вартість здоров’я знає лише той, хто його втратив.
- Веселий сміх – це здоров’я.
- Гіркий тому вік, кому треба лік.
- Глянь на вигляд і про здоров’я не питай.
- Гнила дошка цвяха не приймає.
- Дай, боже, віку довгого, щастя доброго, талан у голови, долю під боки, а здоров’я хай укриває.
- Держи голову в холоді, брюхо в голоді — і будеш здоров.
- Держи голову в холоді, ноги в теплі, проживеш довгий вік на землі.
- Держи ноги в теплі, голову в холоді, живіт в голоді — не будеш хворіть, будеш довго жить.
- Добрі жорна усе перемелють.
- Доброму камінню пісок не страшний.
- Доки здоров’я служить, то людина не тужить.
- Дуже слабий, як вчетверо вірьовка.
- Здоровий, як вірьовка всемеро.
- Здоровий, як циганова коняка: день біжить, а три лежить.
- Здоровому все здорово.
- Здоровий злидар щасливіший від хворого багача.
- Здоровому все на здоров’я йде.
- Здоров’я – всьому голова.
- Здоров’я входить золотниками, а виходить пудами.
- Здоров’я — краще багатства.
- Здоров’я маємо — не дбаємо, а стративши — плачем.
- Здоров’я в чистоті міцніє.
- Здоров’я виходить пудами, а входить золотниками.
- Здоров’я всьому голова.
- Здоров’я живе обережністю.
- Здоров’я приходить днями, а виходить годинами.
- Здоров’я більше варте, як багатство.
- Здоров’я за гроші не купиш.
- Здоров’я – найдорожчий скарб.
- Іржа залізо їсть, а чоловіка – хвороба.
- Їж — не наїдайся; пий — не напивайся; говори — не договорюй; вперед— не заривайся; в середину — не мішайся; ззаду — не оставайся,— і будеш здоров.
- Кого болять кості, той не думає в гості.
- Люди часто хворіють, бо берегтися не вміють.
- Міцний, як з клоччя батіг.
- На похиле дерево і кози скачуть.
- Найбільше багатство — здоров’я.
- Не здужав третього хліба з’їсти.
- На живому все заживе.
- Паршиве порося і в петрівку мерзне.
- Поганому животу й пироги вадять.
- Подивись на вид та й не питай про здоров’я.
- Помірність — мати здоров’я.
- Світ великий — було б здоров’я!
- Сміх краще лікує, ніж усі ліки.
- Скрипливе дерево довше росте.
- Скрипуче колесо довго їздить.
- Старому та слабому годи, як малому.
- Той здоров’я не цінить, хто хворим не був.
- У кого що болить, той про те й гомонить.
- У ворожки лікуватись – без здоров’я зостатись.
- Хворому і мед гіркий.
- Хоч мале, та вузлувате.
- Череп’я довше живе, як цілий глек.
- Часник сім хвороб лікує.
- Як на душі, так і на тілі.
- Як нема сили, то й світ не милий.
Що радить народна творчість
Прислів’я про здоров’я — це не просто збірник афористичних римованих виловлювань, що чарують своєю красою. Вони мають і прикладний характер: дають слушні поради, що потрібно робити, щоб хвороби обходили стороною: «Держи голову в холоді, ноги в теплі, проживеш довгий вік на землі». Цікаво, що перша частина цього вислову вже давно стала широко відомою приказкою.
Почитавши приказки про здоров’я можна знайти там поради, яким користується і сучасна народна медицина, наприклад: «Часник сім хвороб лікує». А сучасні психотерапевти підтвердять, що «сміх краще лікує, ніж будь-які ліки», а якщо «прагнеш добре виглядати, то «не варто нервувати».
Читайте також:
- Прислів’я та приказки про книгу
- Прислів’я та приказки про рідний край
- Прислів’я та приказки про мову
- Прислів’я та приказки про дружбу
- Прислів’я та приказки про працю
- Прислів’я та приказки про Україну
- Прислів’я та приказки про воду
- Прислів’я та приказки про природу
Наші предки залишили ось такі настанови для того, хто хоче бути здоровим: «довго не спати», «бути помірним в усьому», «не переїдайся», «не перепивайся», «не переговорюйся», а також «рух — це здоров’я». Вивчаючи прислів’я про здоров я на українській мові, можна відкрити для себе сторінки народної мудрості, що сповнені життєвого досвіду поколінь, та можуть стати порадами на кожний день і допомогти прийняти правильне рішення в скрутну хвилину — і розрадити, і вселити надію, і навіть посміятись над собою, коли важко, адже сміх — це здоров’я.
