- Всяке насіння знає свій час.
- Де хазяїн ходить, там і хлібець родить.
- До Миколи не сій гречки, не стрижи овечки.
- Казав ячмінь: — кидай мене в болото, то я вберу тебе в золото.
- Не вважай на врожай, сій жито —хліб буде.
- Ранній пар родить пшеничку,— пізній мітличку.
- Сій добірне зерно, в засіках буде повно.
- Хто в полі не трудиться як слід, у того ніколи не родить хліб.
- Сій хліб — не спи, будеш жати — не будеш дрімати. (Сій хліб своєчасно).
- Без хазяїна земля — сирота.
- Виори мілко, посій рідко, то й уродить дідько.
- Від колосу до колосу не чути й голосу.
- Гній сухий — хліб пустий.
- Дай землі, то й вона тобі дасть. (Угноєння)
- Дай нивці, то й вона тобі дасть.
- Де господар не ходить, там нивка не родить.
- Де орач плаче, там жнець скаче. (Коли гарно обробиш землю, весело буде й жати).
- Де оре сошка, там хліба трошки. (Обробку землі сохою вважають за некорисну).
- До Миколи іноді бувають заморозки: гречка вимерзає, а вівці мерзнуть зранку.
- Добра земля,—повна мошна, плоха земля — пуста й мошна.
- Жито годує всіх, а пшениця—на вибір.Жито краще витримує морози й посуху, а пшениця часто від цього гине.
- Земля любить навоз, а кінь овес.
- Їла коса кашу — ходи нижче; не їла коса каші — бери вище. (Голодний косар не вкосить).
- Каже овес: топчи мене в болото, то я буду як злото.
- Каже овес: топчи мене в грязь, будеш князь.
- Клади гній густо, то не буде в коморі пусто.
- Лиха біда хліб нажити, а з хлібом можна паном жити.
- Літом косити, а зимою хліба просити.
- На добрій землі хліб сіють, а на плоху — гній возять.
- На добрій землі що не посієш, те і вродить.
- На нашій ниві колосся, як у шолудивого волосся.
- На ниві вродилось, та не все пригодилось. (Кажуть коли вродить бур’ян).
- На ниві огріхи, на спині проріхи.
- Найліпше ремесло—плуг та чересло.
- Не вважай на врожай, усю землю засівай.
- Не земля родить, а гній та руки. На поле—гній, а з поля — хліб. (Угноєння землі збільшує врожай).
- Не земля родить, а руки.
- Не кланяюсь багачу — своє жито молочу.
- Не я хліб ношу, а він мене носить.
- Овес Микільський — ні хазяйський, ні кінський.
- Один з сошкою, а сім з ложкою.
- Орю й сію, а хліб купую.
- По пашні й борошно.
- Поки діда, поки й хліба.
- Положи в землю гнойку, буде й хлібець на току.
- Посієш в погоду,— більш приплоду.
- Посій рідко, то вродить дідько.
- Приробили — хлібця їмо, а ні, то очима лупаємо.
- Рідко сіять, легко віять.
- Сіємо, оремо, а хліб з базару їмо. (Кажуть тоді, коли мало землі, або кепський врожай, через погану обробку)
- Сій густо,— не буде пусто.
- Сій озиме п пору, матимеш хліба гору.
- Сій просо рідко, де дітей черідка; сій просо густо, де дітей пусто. (Просо родить гарно, коли рідко посіяти).
- Сій хліб у погоду, будеш мати його від году до году.
- Сім років мак неродив, та голоду не робив.
- Сніп від снопа, як чорт від попа.Кажуть, коли рідко вродило.
- Спасибі богу — всього є: хліба ма, а грошей нема, та й хватить з нас.
- Треба знать коли жать
- У хлібороба руки чорні, зате хліб білий.
- Хліб на хліб сіять — ні молотить ні віять.Вигідність заводить – сівозміну для поліпшення врожаю
- Хліб сказав хліборобу: остав стрільбу і вуду (ловити вудкою рибу), аж тоді я в тебе буду.
- Хліба лежачого ніде нема.
- Хлібороби з осени — купці, а по весні — старці.
- Хоч живи, хоч вмирай, а земельку засівай.
- Хоч і хата біла, а без хліба нема діла.
- Хоч ручка в гнойку, так душа в лойку. (Що більше попрацюєш на ниві, то більше матимеш користи)
- Хто в полі лінивий, у того хліб ледачий. (Ледачий — мало, не досить).
- Хто оре й засіва, той живе та співа.
- Хто після Іллі парить, той з торбою шарить. (Пар обробляє).
- Хто рано сіять буде, той насіння не згубить.
- Хто сіє та віє, той не бідніє.
- Що посієш, те й пожнеш.
- Щоб лиха не знать, треба сіять і орать.
- Як прийшли жнива, я чуть жива, як прийшла Покрова, я стала здорова. (Кажуть про ліниву жінку, що не хоче йти на жнива).
- Як будеш рано орать, то не будеш бідувать. (Розуміється ранній пар та рання оранка).
- Як гречка руда, пропали труда.Коли згоріла від сонця.
- Як є в коморі, то й живе вдоволі.
- Як нема чого кусати, то не будеш працювати.
- Як ноги в гнойку, то й губи в лойку.
- Як посієш наволоком, то й вродить, як нароком.
- Як постелеш, так і будеш спать; як посієш, так і будеш жать.
- Як прийшла косовиця, жінка норовиться; як прийшли жнива,— жінка крива; як прийшла покрова,— жінка здорова.
- Як робить, так і родить.
- Як сіється, так і віється.
- Як у клуні молотиться, то у хаті не колотиться. (Не сваряться).
- Як уродить жито, то всім буде сито.
- Як хліба катма, то й у хаті журба.Хліб, як головна їжа.
- Як хліба ні куска, то і в хаті тоска.
- Яка земля, такий і врожай.
- Яка земля, такий і хліб.
- Ялова земля не годує, а сама просить.
Показати коментарі