Береженого бог береже, а козака шабля стереже.
Будь нижче трави, тихше води.
В сіні вогню не сховаєш.
Вогонь добрий слуга, але поганий хазяїн.
Вода — не кума.
Водою воду не загатиш.
Готуй літом сани, а взимку воза.
Далі положиш — ближче знайдеш.
Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
Де свербить, там і чухають.
Диму без вогню не буває.
Запас біди не чинить і їсти не просить.
Зачиняй ворота, поки улиця пуста.
Ідеш на день — бери хліба на три дні.
Коли дрова горять, тоді й кашу вари.
Коли ликом не прив’яжеш, то після й гвіздком не приб’єш.
Куди дерево підрубане, туди воно й пада.
Кухар з голоду не вмре.
Літній день за зимовий тиждень.
Не витріщиш очі — витріщиш калитку.
Не жалій ухналя, бо й підкову згубиш
Не купуй кота в мішку!
Не насушиш насіння — посушиш голову.
Не плюй в колодязь — прийдеться води напиться.
По своєму ліжку простягай і ніжку.
Так то так, та з хати як.
Терпи, козак, отаманом будеш.
Усе теє пригодиться, що на полі коріниться.
Хліб у дорозі не затяжить.
Хто літом гайнує — взимі голодує.
Що вліті вродиться, то взимі згодиться.
Що літом ногами загребеш, то зимою руками не збереш.
Як дасть обнятися, то дасть і поцілуватися.
Як маєш у торбі, сядеш і на горбі.
