Без роду, хоч з мосту та в воду.
Близька рідня — на одному сонці онучі сушили.
В природі не без урода, а в роду не без виродка.
Василь бабі сестра у перших.
Ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка.
Великий рід — пісний обід.
Від курки курчата, від свині поросята.
Від яблуні яблучка, а від дуба жолудь.
Він такий родич, як десята вода на киселі.
Всяка сосна в своєму бору шумить.
До свого роду — хоч через воду.
Є рід, буде й обід.
Є рідня, — є й возня.
З боку — припека.
Із одної печі, та не однакові книші.
Його мати моїй матері — двоюрідна Параска.
Кулик кулика бачить здалека.
Ми з тобою родичі. — Які? — Мій батько горів, а твій руки погрів.
Ми близькі родичі: з одного кухля воду пили.
Ми з тобою родичі: мій батько й твій батько коло одної печі грілись.
Ми родичі: ваші собаки їли, а наші на ваших через тин гавкали.
Ми родичі: на однім сонці онучі сушили.
Ми родичі: на твоїй бабі очіпок горів, а мій дід руки погрів.
На собаку кинь, родича вцілиш, а рідні нема.
Наш рід добрий на плід.
Нема роду без вироду.
Обідала, не обідала, аби рід одвідала.
Одно дерево, та не одні речі з його роблять.
Парочка — Мартин та Одарочка!
По насінню й плід.
Повне село своїх, та чорт по них.
При добрій годині — брати й побратими, а при лихій годині — немає й родини.
Птиця одного роду, а не однакове пір’я.
Рід великий, а пообідать ніде.
Рід великий, а родича нема.
Рід рідний, як сам не бідний.
Рідня — серед дня, а як сонце сховається, то й не родичається.
Рідня до півдня, а пообідать ніде.
Рідня серед дня, а як сонце зайде, то чорт їїй найде.
Рідня тільки до чорного дня.
Родичів багато, а помогти при горі нікому.
Свій своєму поневолі рідня.
Свій хоть не заплаче, то скривиться, хоть не скривиться, то висміє.
Своїх багато, а як прийдеться топиться, то ні за кого й ухопиться.
Сова не виведе сокола, а все совеня.
Сова не виведе сокола, а такого чорта, як сама.
Такий родич, як чорт козі дядько.
У нашого роду нема переводу.
Хто від кого, той у того.
Чубаті кури з роду.
Як багато родичів, то або сім раз пообідав, або ні разу не їв.
Як до такого роду, то краще з. моста в воду.
Як не бачу своїх, — скучаю по них, а як живу в них, то краще без них.
Яка яблунька, таки й яблучка.
Яке дерево, такі його й віти: які батьки, такі їхні й діти.
Яке коріння, таке й насіння.
Яке племячко, таке й ягнятко.
Який рід, такий і плід.
Який рід, такий і приплід.
Який сад, такі в ньому і яблука.
