Бали та гулі в личаки обули.
Батько мій жив не так, як треба: хліб є—соли нема; сіль є—хліба нема.
Без розрахунку жить — себе губить.
В ліс їдуть, а на трьох одну сокиру беруть.
Від того поголіли, що солодко їли.
Він,—що піч: скільки дров не кидай все рівно попіл буде.
Дай у руки, покажи і ще у рот положи, то він і тоді розкришить.
Дячків прибуток, а попова втрата.
Змолоду бали справляли, а під старість голими стали.
І в руках було, та крізь пальці пішло.
Йому аби мірку знять, задаток взять.
Не по карману затія, не по наживі їда—видима біда.
Переміряв журавель десятину, каже: — вірно.
Пішли гроші на розкоші.
Прибуток паламарський, а втрата генеральська.
Розкіш творить біль: як приходить— смакуєш, а як відходить—горюєш.
Сьогодні густо, завтра буде пусто.
Ширше себе жить—добра не нажить.
Що нажив, те в димар пустив.
